24.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2093/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),
суддів:Березкіної О.В., Дарміна М.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. (суддя Мельниченко І.Ф., повне рішення складено 22.07.2019 року), у справі № 904/2093/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення штрафу в сумі 28 865,00 грн.
До господарського суду Дніпропетровської області звернулося Акціонерне товариство "Українська залізниця" з позовом про стягнення 28 865,00 грн. штрафу з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за неправильно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 47871793.
В обгрунтування позовних вимог позивач послався на те, що під час контрольного переважування на вагонних 150 т. зал-тензометричних вагах станції Тимкове ВТВ-1СТ у вагоні № 67871616 було виявлено різницю у вазі (між фактичною проти документа) в сторону збільшення, що зафіксовано в акті загальної форми та складено комерційний акт. При повторному зважуванні вагону, вага підтвердилася. Обставини, зазначені в комерційному акті, свідчать про те, що при заповненні комплекту перевізних документів, відповідачем було невірно визначено масу вантажу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі - стягнуто з ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь АТ "Українська залізниця" 28865,00 грн. штрафу, 1 921,00 грн. судового збору.
Вказане рішення обгрунтовано тим, що по факту невідповідності маси вантажу перевізним документам підтверджується комерційним актом №414115/7/14 від 11.01.2019, який містить підписи всіх уповноважених осіб.
Не погодившись з рішенням господарського суду, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
В обгрунтування апеляційних вимог, апелянт, посилаючись на норми діючого законодавства України, постанови Верховного Суду зазначає, що:
- після завантаження вагону залізниця погодила, що вага прийнятого до перевезення вантажу встановлена у розмірі, визначеному накладною № 47871793 і прийняла на себе відповідальність за збереження прийнятого до перевезення вантажу у придатних для перевезення навалом вагонах відкритого типу і в комерційному і в технічному стані;
- наданий позивачем комерційний акт не відповідає встановленим вимогам - з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів, а залучення інших осіб для підписання комерційного акту не може замінити наявність обов'язкових підписів; тобто підписання комерційного акту старшим приймальником поїздів ОСОБА_1 , як начальником вантажного району, не підтверджується відповідними доказами в мотивувальній частині рішення, відповідно до якого встановлена ця обставина;
- судом не враховано при винесенні оспорюваного судового рішення і не надано належну правову оцінку протоколу зважування партії вагонів № 14128 на вагах № 1 зав. № 1638500111 та акту перевантаження на вагонних вагах ДВ - 2000003 від 10.01.2019 року і витягу з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні ф.ГУ-78;
- зазначена в документах маса тари вагону є хибною, маса тари вагону при переважуванні зазначена не фактична, а трафаретна.
Просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О. від 27.08.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі № 904/2093/19. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин 1, 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 11.01.2019 року на підставі залізничної накладної № 47871793 відповідач відвантажив зі станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці 21 вагон, у тому числі вагон № 67871616 з вантажем - гематит (концентрат залізорудний), а Залізниця зобов'язалася доставити вагони на станцію призначення - Берегова Одеської залізниці. Вантажоодержувачем даного вантажу за накладною є - ДП «МТП» Южний» (а.с.15).
Під час контрольного переважування на вагонних 150 т. зал-тензометричних вагах станції Тимкове ВТВ-1СТ, що пройшли держповірку 26.10.2018р., було виявлено різницю у вазі (між фактичною проти документа) в сторону збільшення, що зафіксовано в акті загальної форми № 222 від 10.01.2019р. (а.с. 18, 20).
По факту невідповідності маси вантажу перевізним документам, складено комерційний акт № 414115/7/14 від 11.01.2019 року, в якому зазначено, що навантаження у вагоні навалом, по чотири пагорба. Вагон глухо дверний, люки зачинені щільно, просипання вантажу немає.
В документі також вказано, що при перевірці маси вантажу у вагоні № 67871616 виявлено: брутто - 93 300 кг., тара вагона з ПД за - 22 800 кг., вага нетто - 70 500 кг., що більше документу на 1 500 кг, перевантаження понад вантажопідйомність вагону 1 500 кг.
При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася.
До матеріалів справи долучено Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки № 0115 з найменуванням ЗВВТ: ваги вагонні, станція залізниці: Кривий ріг, власник ЗВВТ: ПАТ «Півд.ГЗК» (а.с.50 - 52), та протокол зважування партії загружених вагонів (а.с.53-54).
Позивачем було нараховано штраф за неправильно зазначені відомості у накладній № 47871793 складає 28 865,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 28865,00грн. штрафу.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.
Відповідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
За приписами ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до п.п. 8 п. 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту Міністерством транспорту затверджені Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 року №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 року за №765/19503, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме: пункту 2.1. та пункту 24 додатку 3, до цих Правил, графа "Маса вантажу, визначена відправником" заповнюється відправником. Відправник повинен вказати точну масу вантажу.
Згідно з пунктом 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
За змістом ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно п.п.1, 2 Правил складання актів, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458). Комерційні акти складаються для засвідчення,зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Пунктом 10 Правил передбачено що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно п.12 Правил, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Факт неправильного зазначення відповідачем в залізничній накладній №47871793 відомостей про масу вантажу в вагоні №67871616 підтверджується комерційним актом №414115/7/14 від 11.01.2019: брутто - 93 300 кг., тара вагона з ПД за - 22 800 кг., вага нетто - 70 500 кг., що більше документу на 1500 кг, перевантаження понад вантажопідйомність вагону 1500 кг.
Комерційний акт, «Розділ Д . Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» підписаний начальником станції Лаврукович Л.В. , старшим приймальником поїздів ОСОБА_1 та приймальником поїздів ОСОБА_2
Згідно з наказом №ДН-3-01 від 01.02.2018р.. у зв'язку з відсутністю по ст..Тимкове посади начальника вантажного району на ОСОБА_1 , зокрема, покладені обов'язки щодо участі у комісійній перевірці кількості та стану вантажу, підписання оформлених комерційних актів.
«Розділ Є . Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» підписаний начальником станції Сосновським С.В. ОСОБА_3 , на яку, згідно з наказом №6 від 04.01.2019 покладені повноваження щодо підписання комерційних актів (а.с.25), та інженером із розшуку вантажу ОСОБА_4 . У цьому розділі вказано, що під час перевірки вантажу різниця проти цього акту не виявлена.
Отже комерційний акт, підписаний повноважними особами і є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом невідповідності маси вантажу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України в сумі 28865,00грн.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що після завантаження вагону залізниця погодила, що вага прийнятого до перевезення вантажу встановлена у розмірі, визначеному накладною № 47871793 і прийняла на себе відповідальність за збереження прийнятого до перевезення вантажу у придатних для перевезення навалом вагонах відкритого типу і в комерційному і в технічному стані, колегію суддів не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
В п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів зазначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, висловленій у постанові від 23.03.2018 у справі №916/3615/16.
Відомості про масу вантажу у залізничну накладну №47871793 внесено ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", тому у залізниці відсутній обов'язок при прийнятті вантажу до перевезення перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних у накладній.
Доводи скаржника про те, що підписання комерційного акту №414115/7/14 від 11.01.2019 старшим приймальником поїздів ОСОБА_1 , як начальником вантажного району, не підтверджується відповідними доказами, спростовуються матеріалами справи, а саме: наказом позивача №ДН-3-01 від 01.02.2018, згідно з яким у вказаної особи є відповідні повноваження на підписання комерційного акту.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказаний комерційний акт у визначеному чинним законодавством порядку не оскаржений.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, скаржник не надав.
Таким чином доводи, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення слід залишити без змін.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276,
281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019р. у справі №904/2093/19залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду лише у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України..
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін