Справа № 553/944/18 Номер провадження 11-кп/814/1031/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
09 вересня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 1201817003000240 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 25 липня 2019 року,
встановила:
Цією ухвалою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого, останній раз:
24.03.2014 Шевченківським районним судом Харківської області за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі,
обвинуваченого за ч.2 ст. 187 КК України,
продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, з 12.25 год. 25 липня 2019 року по 12.25 год. 23 вересня 2019 року включно.
Таке рішення суд мотивував тим, що на розгляді суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч.2 ст. 187 КК України; обставини, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду щодо продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що строк тримання під вартою ОСОБА_9 вже неодноразово продовжувався. Наявність обгрунтованої підозри не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. При цьому, захисника не повідомлено за три години про подання прокурором клопотання щодо продовження строку тримання під вартою та не вручено копії цього клопотання, що позбавило можливості підготуватися до захисту обвинуваченого.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_10 просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як вбачається з матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 1201817003000240 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
25.07.2019 судом першої інстанції постановлено ухвалу, якою обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті. Тому ухвалене судове рішення про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 підлягає перегляду в апеляційному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку, що обставини, які стали підставою для обрання щодо обвинуваченого вказаного запобіжного заходу, не змінилися, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, а тому продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, в даному провадженні судовий розгляд ще не завершено, не досліджено всі докази та не встановлені всі фактичні обстави провадження, а також враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує, даних про особу обвинуваченого, який не одружений, не працюючий, неодноразово судимий у тому числі за аналогічні злочини, що дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених в клопотанні прокурора та ухвалі суду.
Враховуючи викладене, доводи захисника обвинуваченого про відсутність доказів існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними.
Також, є неспроможними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а доводи про порушення в частині ненадання захиснику за три години до розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, копії цього клопотання, не грунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки відповідно до ч.2 ст. 184 КПК України копія клопотання та матеріалів, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Ці вимоги закону прокурором було дотримано. При цьому, згідно з вимогами ч.3 ст. 331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду щодо ОСОБА_8 є правильним та лише запобіжний захід у виді тримання під вартою, на час розгляду провадження у суді, може запобігти існуючим у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв'язку з цим рішення суду є законним та обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.
Тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 392, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава від 25 липня 2019 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4