17.09.2019 227/2842/19
17 вересня 2019 року м.Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.,
за участю
секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-2768/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс - Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,
ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулось до суду із заявою, в якій просить замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Правекс-Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за виконавчим листом № 2-2768/2009.
В обґрунтування заявлених вимог заявник послався на те, що 22 грудня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області ухвалив рішення у справі № 2-2768/2009 за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» у розмірі 112803,72 грн., понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1128,04грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
12 жовтня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до чинного законодавства України укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором 3806-001/07Р від 03 вересня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_1 та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ ФК «Довіра та Гарантія». У зв'язку з цим заявник і просить замінити первісного стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк», його правонаступником - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Представник заявника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», ПАТ КБ " Правекс банк" , боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка у відповідності до ч.3 ст. 442 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.
Суд, дослідивши докази по справі, встановив таке.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2009 року позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» були задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-банк» заборгованість за кредитом у розмірі 112803,72 грн., понесені судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1128,04грн. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Вказане рішення набрало чинності.
12 жовтня 2017 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до чинного законодавства України укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 3806-001/07Р від 03 вересня 2007 року укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ ФК «Довіра та Гарантія».
Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. За ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
З матеріалів цивільної справи № 227/4443/16-ц вбачається, що позивач ПАТ КБ «Правекс банк» не звертався до суду з заявою про видачу йому виконавчих листів у рамках цієї справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № № 3806-001/07Р від 03 вересня2007 року, за рішенням Добропільського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року не відкривалось.
Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому листі.
Керуючись ст.ст.259, 260, 442 ЦПК України, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» первісного стягувача за виконавчим листом у справі № 2-2768/2009 - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Правекс-Банк»(ЄДРПОУ 14360920) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) при виконанні рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2009 року у справі № 2-2768/2009, за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий суддя Л.С.Мацишин
17.09.2019