Справа № 127/14857/19
Провадження № 2/127/2056/19
18.09.2019 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.12.2006 року. В зв'язку з тим, що відповідач не надавав належної допомоги на утримання дитини та не приймав участі у її вихованні позивачка звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою про видачу судового наказу. 14.06.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 01.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. В зв'язку з тим, що розмір стягнутих аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму, відповідно до вищезазначеного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2018 року не дозволяє в повному обсязі забезпечувати потреби дитини та є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, виникла необхідність зміни способу стягнення аліментів.
Просила суд, змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються відповідно до судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2018 року по справі № 127/13221/18. Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , кожна окремо, позовні вимоги підтримали за обставин викладених в справі, просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 1/8 частки.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.12.2006 року (а.с.5).
ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ОСББ «Зодчих 20» № 254 від 25.03.2019 року (а.с.6).
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2018 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму, починаючи стягнення з дня подачі заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 01.06.2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 05.07.2019 року виробничого підрозділу Вінницька дистанційна колія, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.42).
Відповідно до довідки № 582 від 05.07.2019 року ОСОБА_5 , знаходиться на обліку в УПФ м. Вінниці і отримує пенсію за віком (а.с.43).
Слід зазначити, що довідка про склад сім'ї не може свідчити про те, що ОСОБА_5 перебуває на утриманні ОСОБА_3 .
Позивач мотивує свої позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини тим, що 50%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не дозволяють в повній мірі забезпечити потреби дитини, а відповідач інших утриманців не має, вважає що він може сплачувати аліменти в розмірі ј частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Крім того, відповідач є працездатним, його стан здоров'я дозволяє працювати, та сплачувати такий розмір аліментів.
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батько (- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ч. 1ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до цивільного кодексу України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення ст. ст. 141,180-182 СК України, зокрема про солідарний обов'язок батьків на утримання неповнолітньої дитини, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2018 року, стягнувши з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПННОМЕР_3, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Також, згідно ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, він підлягає до стягненню в дохід держави з відповідача у розмірі 768, 40 гривень.
На підставі викладеного, згідно ст. ст. 80,84,141,179,180-183,185 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-81,137, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2018 року, стягнувши з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПННОМЕР_3, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 768,40 гривень судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 23.09.2019 року.
Суддя: