вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
23.09.2019 Справа № 904/4247/19
за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 141 859,80 грн. та повернення майна
Суддя Ліпинський О.В.
Дніпропетровська місцева прокуратура № 4 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (далі - Позивач) до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 141 859,80 грн. та повернення майна.
Заявлені вимоги мотивовано неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 356-УКВ/10 від 09.12.2010 року в частині сплати орендних платежів, а також спливом строку дії спірного договору, що є підставою для повернення об'єкта оренди.
До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми позову до набрання рішенням законної сили.
Вказана заява обґрунтована невиконанням Відповідачем обов'язку щодо сплати орендних платежів, у тому числі, на виконання умов мирової угоди між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 , яка затверджена судом в межах справи № 904/1294/18.
Крім того, за доводами прокурора, з метою ухилення від виконання судового рішення та унеможливлення в подальшому накладення стягнення на майно ОСОБА_1 припинив ведення своєї господарської діяльності.
Перелічені вище обставини, на думку прокурора, свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо). Саме лише посилання в заяві на несплату заборгованості з орендних платежів та невиконання умов мирової угоди в іншій справі не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Ліпинський