справа№1.380.2019.003056
17 вересня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника позивача Цуняк Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з додатковою відповідальністю “Сяйво” про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до ТзОВ “Сяйво” з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 5034,27 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що заборгованість відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 5034, 27 грн підтверджується відповідними розрахунками за період грудень - травень 2018 року. На підставі повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачу, підприємство щомісяця 25-го числа вносить до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму таких витрат. У зв'язку з невиконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги вважає безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, якою передбачено, що особам, які мають на день введення в дію цього закону повний стаж на зазначених роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідач вказує, що законодавством, яке діяло до 01.01.1992 не передбачалось відшкодування підприємствами сум виплачених пільгових пенсій. Так, відповідач стверджує, що пенсіонер ОСОБА_1 працював на Львівському заводі електроосвітлювальної арматури (правонаступником якого є ТзОВ “Сяйво”) з 03.09.1979 по 22.03.1985, а відтак, якщо особа набрала необхідний пільговий стаж, працюючи на підприємстві на посадах за списком №1 чи №2 та звільнилась до 01.01.1992, вона має право на призначення пенсії відповідно до ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і відшкодування пенсії не проводиться.
Позивач подав до суду відповідь на відзив у якій зазначив зазначає, що згідно із записами в трудовій книжці ОСОБА_1 працював у відкритому акціонерному товаристві “Сяйво” починаючи з 14.06.1979 до 22.03.1985, у Львівському скляному ВО “Райдуга” (згодом - акціонерне товариство закритого типу “Райдуга” з 03.04.1989 до 29.12.2000), у товаристві з обмеженою відповідальністю “Кришталь України” з 23.01.2001 до 17.05.2004, а отже доводи відповідача щодо неправильності нарахування пільгової пенсії такій особі є безпідставними.
Ухвалою від 25.06.2019 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 12.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши оцінку відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, уд зазначає наступне.
Відповідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.
Пунктом 3 згаданого Положення передбачено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.
Відповідно до п. 7 такого Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 дію вказаного Закону поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Статтею 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.
Пунктом 6.4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно, у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2004, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п.6.5 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” відповідні розрахунки складаються на підставі відомостей відділів органів Пенсійного фонду України з призначення пенсій, які подаються до 1 січня поточного року та впродовж місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Органом Пенсійного фонду України надіслано у відповідності до розділу 6 Інструкції “Розрахунки суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з грудня 2018 року по травень 2019 на суму 5034,27 грн.
Водночас, судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 241 від 06.09.2019 товариством з додатковою відповідальністю «Сяйво» сплачено 6241,80 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з них 5034,27 по Списку № 2.
Оскільки відповідачем самостійно сплачено суму заявлену позивачем до стягнення, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2019.