Справа № 2-а-1043/09
07 грудня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді Чумак Н.О.,
при секретарі Хачатурян М.Ю.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ прапорщика міліції Вербицького Олександра Олександровича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ прапорщика міліції Вербицького О.О. про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов, обґрунтований тим, що 12 травня 2009 року відповідачем винесено постанову про вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за перевищення швидкості, встановленої ПДР для руху в населених пунктах. Вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускала. Доказів, що саме її автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення нею швидкості не надано до постанови. Позивачка отримала постанову не поштою, а у відділі Державної виконавчої служби Центрально-Міського району 10 листопада 2009 року. Постанова була винесена 12 травня 2009 року, а отримана позивачкою 10 листопада 2009 року, що позбавило позивачку оскаржити дану постанову у встановлені законом строки. Просить скасувати постанову як незаконну. Одночасно позивачка просить поновити пропущений нею з поважних причин строк на оскарження постанови, тому що про її винесення дізналася лише 10.11.2009 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, наполягала на їх задоволені.
Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, заперечень на позов не надав.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.
Як вбачається із письмових доказів (постанови) 12 травня 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДР, а саме - перевищення встановленої в населених пунктах швидкість руху на 26 км, за що на позивачку накладено штраф в розмірі 300 грн.
Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 12 травня 2009 року відповідачем винесено постанову АЕ № 162203 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300,00 гривень на користь держави.
Відповідно до вказаної постанови 10 травня 2009 року о 13 годині 50 хвилин водій автомобіля НОМЕР_1 у м. Кривому Розі по пр.. Миру перевищив швидкість руху в населеному пункті на 26 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год, чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР. Порушення фіксувалося приладом «Візір» № 0812503 .
В постанові АЕ № 162203 вказано, що до неї додана фотографія та картка обліку, але у відділі Державної виконавчої служби Центрально-Міського району позивачці ці документи надані не були.
Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.
Суду не надано доказів правомірності використання приладу «Візір» - хто з працівників міліції, на яких правових підставах здійснював це вимірювання, де саме, чи був він допущений до несення служби взагалі і в місці фіксації порушення ПДР зокрема.
Не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.
В тексті постанови вказано, що позивачка, власник транспортного засобу, керувала транспортним засобом у зазначеній постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у інспектора ДАІ не було жодних підстав. Позивачку ніхто не зупиняв, протокол та постанову не складав.
Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.
Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.
В судовому засіданні не спростовано доводів позивачки про те, що вона звернулася до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови, оскільки позивачкою копія постанови отримана 10 листопада 2009 року. Як вбачається з постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративне правопорушення мало місце 10 травня 2009 року, постанову було складено 12 травня 2009 року, а позивачка отримала лише 10 листопада 2009 року. Оскільки позивачкою строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких доказів ним надано не було.
Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ прапорщика міліції Вербицького Олександра Олександровича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк на оскарження постанови АЕ № 162203 від 12 травня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Визнати дії відповідача інспектора дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ прапорщика міліції Вербицького Олександра Олександровича неправомірними.
Скасувати постанову АЕ № 162203 від 12.05.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби БДПС ВДАІ прапорщика міліції Вербицьким Олександром Олександровичем , закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.О. Чумак