Справа № 2-482/09
21 грудня 2009 року. Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Ритова В.І.
при секретарі Бережній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і просить зобов'язати відповідачів передати їй 4 000 грн. та стягнути судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог вказала, що згідно розписки від 12 травня 2008 року відповідачі отримали від неї та співмешканця ОСОБА_4, який на даний час помер, 8 000 грн. в рівних частках за проданий їм будинок АДРЕСА_1 Від неї отримано 4 000 грн. та від ОСОБА_4 також 4 000 грн. Ці обставини підтверджуються розпискою. Відповідачі завірили, що вони являються власниками домоволодіння, тому і виступали в якості продавців. З документів та інформації Царичанської державної нотаріальної контори вбачається, що власником домоволодіння являвся ОСОБА_5, який помер 29.10.2001 року, а тому відповідачі не мали права розпоряджатися будинком та продавати його і отримувати за нього незаконно гроші. У добровільному порядку повертати гроші не бажають. З посиланням на ст. 387 ЦК України просить зобов'язати повернути гроші.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги не визнає.
Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає і пояснила, що дійсно вони отримали 8 000 грн. за будинок, але в будівництві будинку приймали участь вони, а позивачка ніякої участі не приймала, а тому вона ще повинна їм і доплачувати за будинок.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши справу, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 12 травня 2008 року відповідачами ОСОБА_2 Та ОСОБА_3 отримано від позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частках 8 000 грн. Проти цього факту не заперечує жодна сторона і це підтверджується розпискою відповідачів (а. с. 13), в якій зазначено, що відповідачі отримали ці гроші за проданий ними будинок, розташований по провулку Вузький, 6 в с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області.
В судовому засіданні сторони підтвердили ту обставину, що гроші позивачкою та співмешканцем передано відповідачам за проданий будинок. Ця обставина підтверджується і доводами позивачки у позовній заяві.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли договірні правовідносини, що виникли з договору купівлі - продажу будинку.
Оскільки позивачка в судовому засіданні не побажала ставити питання про визнання недійсним договору купівлі - продажу будинку, а наполягала на витребуванні майна з чужого незаконного володіння з посиланням на ст. 387 ЦК України, яка не регулює договірні правовідносини, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження рішення з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення апеляційної скарги через районний суд.
Головуючий В.І.Ритов.