Справа № 2-89/10
іменем України
28 січня 2010 року. Володимирецький районний суд Рівненської області
під головуванням судді Іванків О.В.
при секретарі Соболевському Т.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті його батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина - житловий будинок в смт.Володимирець. Вказану спадщину він прийняв як спадкоємець за законом, однак спадкові права оформити не зміг через відсутність правовстановлюючих документів. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату йому відмовлено. Просив визнати за ним право власності на житловий будинок, оскільки підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на будинок та належні до нього господарські будівлі в порядку спадкування, надав пояснення в межах позову.
Відповідачі визнали позов, пояснили, що батько не залишив заповіту, вони спадщини не приймали, і не заперечують проти визнання спадщини за братом ОСОБА_1. Просили задоволити позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, як вбачається зі ст.174 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем, суд за наявності для цього законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, за винятком випадків, коли таке визнання суперечить закону або порушує права та свободи інших осіб.
В даному випадку визнання позову відповідачами не суперечить вимогам закону, не порушує прав та законних інтересів інших осіб, зроблено в межах цивільної процесуальної дієздатності сторін, що є підставою для задоволення позову.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, після якого відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав.
У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
З пояснень сторін та письмових доказів, зокрема технічного паспорту, рішення реєстратора РОБТІ вбачається, що житловий будинок №20 по вул. Гагаріна в смт.Володимирець належав на праві власності ОСОБА_4, перебував у його володінні та користуванні.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований на початку в 70-х рр.. 20 ст., на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 правомірно набув право власності на нього, і на час своє смерті був власником будинку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що будинок, на якій претендує позивач, наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього є об'єктом цивільних прав.
Оскільки житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлому ОСОБА_4 на праві власності, вона входить до складу спадщини.
Та обставина, що позивач є спадкоємцем вказаного майна за законом, підтверджується оглянутими в судовому засіданні свідоцтвами про народження ОСОБА_1 та про смерть ОСОБА_4, іншими письмовими доказами.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набув право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини, що підтверджується довідкою Володимирецької державної нотаріальної контори №454 від 25.11.2009 р. Інші спадкоємці 1-ої черги - дружина спадкоємця ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2., а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 спадщини не прийняли, і на неї не претендують, що вони підтвердили у судовому засіданні.
Таким чином, позивач правомірно набув право власності на цей будинок, оскільки у відповідності до ст.549 ЦК України 1963 року, який діяв на час прийняття спадщини, вступ у спадкові права міг бути здійснений шляхом фактичного прийняття спадщини.
У відповідності до ст.391 ЦК України, власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов'язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України, ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262 ЦК України суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями в смт.Володимирець Рівненської області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені ним при подачі позовної заяви та документально підтверджені витрати в сумі 120 (сто двадцять) грн. Від сплати судового збору відповідачів звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.
Головуюча: