Справа № 1-47 /10
12 березня 2010 року . Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді Котик Л.О.
при секретарі Басик Г.Т.
за участю прокурора Вадзіцького О.Б..
захисника - адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Літвиця Дубровицького району Рівненської області, жителька с.Хиночі Володимирецького району Рівненської області, українку, громадянку України, освіта середня, одружена, не працює раніше не судима , -
за ч.1 ст.191 КК України,-
ОСОБА_2, працюючи на посаді продавця магазину Володимирецького споживчого товариства, с. Хиночі Володимирецького району, будучи матеріально відповідальною особою, з якою укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого вона взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження довірених їй підприємством матеріальних цінностей, в період з 23 квітня 2009 року по 1 вересня 2009 року, незаконно, безоплатно утримала на свою користь майно магазину, а саме: продукти харчування ( хлібобулочні вироби, безалкогольні напої, крупи, ковбасні вироби, рибу), що знаходилися у її правомірному володінні в силу договірних відносин, в результаті чого вказане майно, на загальну суму 2200 грн., перейшло в її особисте користування, після цього вона витратила його на власні потреби, а саме спожила, що спричинило підприємству матеріальні збитки на вказану суму.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 винною себе визнала повністю, щиро розкаялася та повністю підтвердила встановлені судом обставини вчинення злочину. Працюючи продавцем, зарплата була маленька і вимушена була брати з магазину продукти харчування для власних потреб. Збитки частково відшкодувала.
Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються , з”ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз”яснивши їм , що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає вину підсудної ОСОБА_2, доведеною, і кваліфікує її дії за ч.1 ст.191 КК України, оскільки вона привласнила чуже майно, яке перебувало у її віданні.
При призначенні покарання підсудній, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, що вчинила злочин середньої тяжкості. ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнала, розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується, збитки частково відшкодовано.
А тому суд рахує за можливе призначити підсудній покарання у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України і призначити покарання: 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят ) гривень без позбавлення права займати матеріально відповідальні посади.
Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити- підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту проголошення до апеляційного суду Рівненської області через районний суд.