Ухвала від 18.09.2019 по справі 9901/98/19

УХВАЛА

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 11-955зі19

Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М. І. перевірив матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, третя особа - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання бездіяльності протиправною, та

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконною та такою, що порушує частину другу статті 19 Конституції України, частину другу статті 18, частину першу статті 21 Закону України «Про запобігання корупції», бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає в тому, що Верховна Рада України не провела у 2018 році щорічних парламентських слухань з питань щодо корупції, не затвердила та не оголосила за результатами слухань щорічну національну доповідь щодо реалізації засад антикорупційної політики.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 березня 2019 року повернув позовну заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

ОСОБА_1 не погодилась із таким рішенням і 13 вересня 2019 року подала апеляційну скаргу.

Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до статті 295 КАС апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Скаржниця заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який вважає пропущеним з поважних причин. Поважними причинами вважає ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 09 серпня 2019 року, якою цей суд апеляційну скаргу аналогічного змісту повернув скаржниці у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору.

Вважаю, що апеляційна скарга, датована 13 вересня 2019 року, подана без дотримання строку на апеляційне оскарження, а доводи заявленого клопотання про поважність причин його пропуску не дають підстав для визнання яких такими.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржену ухвалу суд першої інстанції ухвалив та повний текст склав 20 березня 2019 року. Апеляційна скарга на цю ухвалу подана 13 вересня 2019 року, тобто з пропуском визначеного частиною першою статті 295 КАС строку на апеляційне оскарження.

Зазначені у клопотанні причини пропуску строку, суть яких зводиться до невиконання вимог процесуального закону щодо порядку подання апеляційної скарги, у зіставленні з відомостями про дату постановлення оскарженого судового рішення, значним проміжком часу, що сплинув з дня його прийняття до дня подання апеляційної скарги, дають підстави вважати їх необґрунтованими, а звідси - неповажними для поновлення строку.

Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» констатував, що якщо ординарний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, то таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржниця судового збору не сплатила, проте просить звільнити її від сплати цього платежу. Як можна зрозуміти з апеляційної скарги вона є пенсіонером, отримує мізерну пенсію та перебуває в скрутному матеріальному становищі. Проте документів, що підтверджують звільнення від сплати судового збору, не надала.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Без пред'явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу і розглянути заявлене клопотання, або без сплати судового збору, розгляд апеляційної скарги неможливий.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду встановлена у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу складає 1921 грн.

Таким чином, розмір належного до сплати за подання ОСОБА_1 апеляційної скарги судового збору становить 1921 грн.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - 31219207026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»), призначення платежу - 101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД.

Окрім наведеного, слід звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з частиною 1 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).

З огляду на зазначене, подана до суду апеляційна скарга має бути викладена державною (українською) мовою.

У разі, якщо скаржник не володіє українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Ураховуючи наведене та вимоги частини другої статті 298 і статті 169 КАС, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.

Апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).

Керуючись статтями 133, 169, 296-298 КАС, суддя Великої Палати Верховного Суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року.

Залишити без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2019 року.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків апеляційної скарги в установлений судом строк її буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду М. І. Гриців

Попередній документ
84375825
Наступний документ
84375857
Інформація про рішення:
№ рішення: 84375826
№ справи: 9901/98/19
Дата рішення: 18.09.2019
Дата публікації: 20.09.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Велика Палата Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Передано судді (18.10.2019)
Дата надходження: 18.10.2019
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною