Ухвала
про залишення скарги без руху
18 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 357/5495/19
провадження № 51- 4616 ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, якою повернута його апеляційна скарга на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо виправлення описки у вироку Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2013 року,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 ставить питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, але не зазначив конкретну вимогу до суду касаційної інстанції. При цьому вказує на те, що для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення, та що в апеляційній скарзі він ставив питання про виправлення описки в порядку виконання вироку, тобто виправлення допущених у вироку на 11 сторінці описок, які не підтверджені наявними у кримінальному провадженні доказами. Звертає увагу на те, що апеляційну скаргу написав 13 липня 2019 року, виправна колонія від нього отримала кореспонденцію 15 липня 2019 року до Білоцерківського міськрайонного суду, ухвалу від 20 червня 2019 року він отримав 11 липня 2019 року.
Керуючись положеннями ст.379 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) просить суд касаційної інстанції виправити допущені описки у вироку Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2013 року, які зазначені на 11 сторінці судового рішення та не підтверджені наявними у кримінальному провадженні доказами.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням засудженому ОСОБА_4 строку для усунення недоліків на таких підставах.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) пунктів 3, 4 і 5 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
- судове рішення, що оскаржується;
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст.436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Однак, як убачається зі змісту скарги, скаржник вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, засуджений ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, у якій, керуючись положеннями ст. 379 КПК, просить виправити допущені описки у вироку Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2013 року, однак така вимога скаржника не є конкретною і не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК, зокрема в частині оскарження судового рішення щодо його скасування або зміни, при цьому враховуючи те, що чинним КПК не передбачено виправлення судом касаційної інстанції описок в судових рішеннях суду апеляційної інстанції.
Крім того, у скарзі засуджений ОСОБА_4 не навів належних обґрунтувань на підтвердження того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення, з урахуванням положень статей 412 - 414, 438 КПК, зокрема не зазначив, з яких підстав він вважає за необхідне переглянути судове рішення та які норми процесуального чи матеріального закону порушено судом при постановленні оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Обов'язок долучення копій судових рішень, що оскаржуються, покладено кримінальним процесуальним законом саме на особу, яка подає касаційну скаргу.
Як вбачається із скарги засуджений ОСОБА_4 не погоджується також з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 року, копія якої ним до скарги не додана, у зв'язку з чим Суд не має можливості перевірити доводи скарги в цій частині, визначити предмет оскарження та в якому порядку, передбаченому КПК прийнято зазначене рішення судом першої інстанції.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_4 .
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 07 серпня 2019 року, якою повернута його апеляційна скарга на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 щодо виправлення описки у вироку Апеляційного суду Київської області від 02 липня 2013 року, залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3