Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 134/453/17
провадження № 61-24935св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»,
треті особи: ОСОБА_2 , Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Денишенко Т.О., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(далі - ПАТ «Дельта Банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ДельтаБанк», про визнання права на відшкодування заборгованості на частину вкладу.
В обґрунтування позову зазначив, що 07 квітня 2012 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти, за яким банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, де зберігалися належні ОСОБА_2 грошові кошти в національній валюті. Цього ж дня 07 квітня 2012 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір про надання комплексних банківських послуг № 008-28542-070412 на виконання умов вищенаведеного договору. 27 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір № НОМЕР_2 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» на суму вкладу 80 000,00 грн строком до 02 грудня 2014 року. 22 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях на суму вкладу 818 000,00 грн строком до 27 грудня 2014 року. 12 лютого 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір відступлення прав вимоги за договором від 07 квітня 2012 року № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти (поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях) та за договором від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях на частину грошової суми в розмірі 160 000,00 грн, розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1 . Про заміну сторони у зобов'язанні ОСОБА_2 повідомив відповідачів. 02 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 про запровадження у ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року по 02 червня 2015 року тимчасової адміністрації. Згодом її продовжено до 02 жовтня 2015 року. На підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення № 181 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк». Згідно виданої банком ОСОБА_2 довідки сума залишку грошових коштів на його рахунках становить 440 468,59 грн. Позивач звертався у ПАТ «Дельта Банк», до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з питанням виплати належних йому коштів, однак кошти ОСОБА_1 не виплачені.
ОСОБА_1 просив задовольнити позов і визнати за ним право вкладника за договором від 12 лютого 2015 року відступлення прав вимоги за договором № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти (поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях) від 07 квітня 2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та за договором № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях від 22 грудня 2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» на частину грошової суми (вкладу) у розмірі 160 000,00 грн, розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1 ; визнати за ОСОБА_1 право на відшкодування заборгованості на частину вкладу в розмірі 160 000,00 грн за договорами № 008-28542-070412 та № НОМЕР_3 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування та в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 160 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 05 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року позов задоволено частково; визнано за ОСОБА_1 право вкладника за договором від 12 лютого 2015 року відступлення прав вимоги за договором № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти (поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях) від 07 квітня 2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» та за договором № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях від 22 грудня 2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», на частину грошової суми (вкладу) в розмірі 160 000,00 грн, розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1 ; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заміна кредитора у зобов'язанні по договору про строковий банківський вклад з виплатою відсотків у кінці строку була здійснена у відповідності до порядку, визначеного Цивільним кодексомУкраїни(далі - ЦК України), тому позивач отримав усі права вкладника за договором про відступлення прав вимоги за дійсними правочинами.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено, рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги про визнання вкладником банку-відповідача на підставі договору цесії є безпідставними, оскільки відповідно до вимог закону позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а є новими кредитором, який має право лише вимагати виконання зобов'язання, а не визнання вкладником ПАТ «Дельта банк».
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заявник вказував, що всі умови договору банківського вкладу мають застосовуватися до нового кредитора як до клієнта банку, оскільки до нього переходять всі права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зазначає, що позивачем та первісним вкладником ОСОБА_2 неодноразово направлялися до банку звернення щодо відступлення прав вимоги на вклад. Однак ні згоди, ні відмови від банку не надійшло.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою ВССУ від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 травня 2018 року справу № 13/453/17 та матеріали касаційного провадження ВССУ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2019 року справу № 13/453/17 призначено до судового розгляду у складі п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 07 квітня 2012 року ОСОБА_2 уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти. У відповідності до умов договору банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, на якому зберігалися грошові кошти в національній валюті, що належали ОСОБА_2
07 квітня 2012 року ОСОБА_2 на виконання умов вищенаведеного договору уклав з ПАТ «Дельта Банк» договір № 008-28542-070412 про надання комплексних банківських послуг.
27 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладений договір № НОМЕР_2 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях. Згідно умов даного договору сума вкладу складає 80000,00 гривень, термін дії договору визначений 02 грудня 2014 року. По закінченню даного строку банком виплачується вклад шляхом зарахування на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .
22 грудня 2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладений договір № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях. Згідно умов даного договору сума вкладу складає 818000,00 гривень з терміном дії договору 27 грудня 2014 року. По закінченню даного строку банком виплачується вклад шляхом зарахування на поточний рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_1 .
12 лютого 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір відступлення прав вимоги за договором від 07 квітня 2012 року № 008-28542-070412 банківського рахунку фізичної особи з випуском платіжної карти (поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях) та за договором від 22 грудня 2013 року № НОМЕР_3 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая оn-line» у гривнях на частину грошової суми в розмірі 160 000,00 грн, розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1 .
Про заміну сторони у зобов'язанні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 двічі письмово повідомляли ПАТ «Дельта Банк» та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк». ОСОБА_1 також просив банк повідомити, які йому необхідно надати документи для включення його як вкладника до списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів. Однак, відповіді позивачу за вказаними заявами не надано.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (в редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Статтею 17 КАС України (в редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій), визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 757/2216/15-ц (провадження № 14-107цс18), після початку процедури ліквідації банку та введення тимчасової адміністрації стягнення коштів за зобов'язаннями цього банку можливе лише у спосіб, передбачений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому банк, який перебуває на стадії ліквідації, діє через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або уповноважену особу Фонду та не може поза процедурою, визначеною Законом, відповідати за зобов'язаннями за договорами банківського вкладу.
Цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та НБУ (стаття 1 зазначеного Закону).
Відповідно до частини першої статті 26 згаданого Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000, 00 грн.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно із статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до банку про визнання права на відшкодування заборгованості на частину вкладу.
Таким чином, метою подання цього позову є визнання за позивачем права на відшкодування заборгованості на частину банківського вкладу у сумі 160 000,00 грн, що підлягає поверненню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 367/2089/15-ц (провадження № 14-253цс18) зроблено висновок, що спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничного розміру відшкодування за вкладами. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
Наведені правові висновки є обов'язковими для Суду під час розгляду справи, підлягають до застосування незалежно від часу звернення позивача до суду з таким позовом та ухвалення судових рішень у цій справі.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Ураховуючи те, що позовні вимоги мають розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, Верховний Суд вважає, що рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року необхідно скасувати, а провадження у справі - закрити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 01 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 17 серпня 2017 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: ОСОБА_2 , Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельтабанк», про визнання права на відшкодування заборгованості на частину вкладу, закрити.
Роз'яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов
Судді: В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
М. Ю. Тітов