Справа № 753/10613/19 Головуючий у 1-й інст. - Трусова Т.О.
Апеляційне провадження 22-ц/824/11505/2019 Доповідач - Рубан С.М.
17 вересня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Клець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року, постановлену у складі судді Трусової Т.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А », в якому просив:
визнати недійсним рішення Установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « Бажана 1-А », оформлене Протоколом №1 установчих зборів із створення ОСББ за місцезнаходженням м. Київ, пр. Миколи Бажана,1-А від 28 жовтня 2017 року з додатками;
скасувати державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» за номером запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи від 21.11.2017 №10651020000026019.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовомОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що посилання суду в оскаржуваній ухвалі на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15 та від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17 безпідставне, оскільки дані висновки не можуть застосовуватись у даній справі, враховуючи, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року інший суб'єктний склад учасників, а в постанові від 06.02.2019 року предметом звернення до суду є визнання незаконними дій, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії. Натомість в даній справі позовні вимоги стосуються визнання недійсними рішення установчих зборів. Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно - правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
Представник відповідача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що з матеріалів справи та позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 є мешканцем та власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Бажана 1-А». При цьому ОСОБА_1 вважає, що допущено порушення під час проведення установчих зборів по створенню ОСББ «Бажана1-А». За таких обставин цей спір стосується приватного інтересу, а саме права ОСОБА_1 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, при створенні ОСББ «Бажана 1-А». Однак, враховуючи практику Верховного Суду цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи. Не з'ясувавши суть спірних правовідносин та норми процесуального законодавства позов поданий до Дарницького районного суду м. Києва, хоча такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилання позивача на практику Верховного Суду навпаки підтверджує правильність висновків суду першої інстанції. Крім того, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права, однак обґрунтування в чому полягає таке порушення апеляційна скарга не містить.
В судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники процесу відзиву на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позовна заява не містить жодних посилань на те, яке цивільне право чи інтерес позивача як фізичної особи порушені створенням ОСББ «Бажана 1-А» з урахуванням того, що він є співвласником та має право брати участь у діяльності ОСББ та яким чином будуть відновлені його права у разі задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб'єкта владних повноважень.
При цьому, визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПКУкраїни господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно ст.385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як вбачається з матеріалів справи та позовних вимог, ОСОБА_1 є мешканцем будинку та власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Бажана 1-А».
Отже, спірні правовідносини виникли між позивачем - мешканцем будинку, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Бажана 1-А», який має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ.
За таких обставин цей спір стосується права позивача брати участь у діяльності ОСББ та в управлінні власним будинком.
Аналогічнаправова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17.
Крім того, слід зазначити, що спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв'язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.
Отже, цей спір має вирішуватися за правилами ГПК незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК).
Враховуючи викладене, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції помилково послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15 та від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17, оскільки в даному випадку, суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі не на підставі постанов суду касаційної інстанції, а у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, висновки про що, у тому числі, містяться у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 04 червня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2019 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Желепа О.В.
Іванченко М.М.