Справа № 461/6885/19
Провадження № 1-кс/461/8121/19
18.09.2019 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,
встановив:
слідчим відділом Галицького ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140050004186 від 10.09.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Слідчий СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської місцевої прокуратури №1, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході огляду місця події 10.09.2019 року, а саме грошові кошти мобільний телефон «Alcatel» IMEI: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , мобільний телефон «FLY» ІМЕІ: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , мобільний телефон «Alcatel» НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , мобільний телефон «Bravis» IMEI: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , мобільний телефон «Apple Iphone» IMEI: НОМЕР_9 , мобільний телефон «Apple Iphone» IMEI: НОМЕР_10 , два мобільних телефона «Apple Iphone 5SE».
Клопотання мотивує тим, що «вказана купюра може бути використана як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення її збереження, а також проведення відповідних експертиз з вказаною купюрою, а також з метою запобігання можливих наявних ризиків щодо її пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення на таку потрібно накласти арешт».
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились. Згідно клопотання, просить розгляд справи проводити без його участі та участі прокурора.
Захисник ОСОБА_4 подав заяву про розгляд клопотання за їх відсутності, згідно якої заперечує проти накладення арешту на вилучене майно.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з клопотання, кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР у зв'язку з тим, що у Галицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області надійшов рапорт від працівника патрульної поліції ОСОБА_5 про те, що 10.09.2019, приблизно о 18:20 год., працівниками УПП у Львівській області ДПП, поблизу будинку №26, по вул. Стрийській у м. Львові, було виявлено ОСОБА_4 , який мав при собі предмет схожий на бойовий пістолет із патронами.
Як видно з клопотання, постановою слідчого від 10.09.2019 року вилучені в ході огляду місця події речі та предмети визнані речовими доказами.
Водночас, за наданими матеріалами, слідчий суддя позбавлений можливості з'ясувати яке ж саме майно, вилучене під час проведення огляду слідчий вважає тимчасово вилученим майном, оскільки мотивувальна частина клопотання містить доводи слідчого щодо вилучених грошових купюр, які при цьому неозначені у прохальній частині клопотання, а прохальна частина клопотання містить перелік вилучених в ході слідства мобільних телефонів, про які відповідно нічого не вказано у мотивувальній частині клопотання.
Долучений на підтвердження доводів клопотання протокол огляду місця події від 10.09.2019 року не містить переліку речей і предметів, на які слідчий просить накласти арешт.
Тож слідчим не вказано, яке саме значення для проведення досудового розслідування мають вказані у прохальній частині клопотання речі та предмети (мобільні телефони), і не доведено, що такі можуть бути використані як докази вчиненого кримінального правопорушення, в тому числі як речові докази та могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, оскільки походження такий речей і предметів з матеріалів клопотання встановити неможливо.
Відтак, матеріали клопотання не містять достатніх підстави вважати, що вилучені речі і предмети відповідають вимогам ст. 98 КПК України та прямо стосуються предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні.
Згідно вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, зважаючи на те, що поданими слідчим доказами не встановлено правових підстав для арешту майна та не зазначено жодного відношення вилучених речей до кримінального провадження, зважаючи на те, що слідчий та прокурора на розгляд клопотання не з'явились і не спростували вищенаведених обставин, не довели належними засобами доказування необхідність застосування арешту, приходжу до висновку, про необґрунтованість поданого клопотання, у зв'язку з чим таке задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділу Галицького ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна №12019140050004186 від 10.09.2019 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1