ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 вересня 2019 року м. Київ № 640/17004/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
За позовом ОСОБА_1
до Антимонопольного комітету України
про зупинення дії наказу від 02.08.2019 №922-ВК
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить забезпечити позов шляхом :
зупинення дії наказу Антимонопольного комітету України наказу від 02.08.2019 № 922-ВК в частині, оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника директора Департаменту організаційної роботи - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення;
заборонити Антимонопольному комітету України вчиняти дії, спрямовані на проведення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника директора Департаменту організаційної роботи - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, оголошеного наказом Антимонопольного комітету України 02.08.2019 № 922-ВК «Про оголошення конкурсу».
В обгрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 зазначає, що з метою реалізації права на переведення на іншу рівнозначну посаду без проведення конкурсу ОСОБА_1 01.08.2019 подано керівнику апарату Антимонопольного комітету України заяву про переведення на рівнозначну посаду заступника директора Департаменту організаційної роботи - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення. Проте, листом від 27.08.2019 № 34-29/10-10757 керівником апарату Антимонопольного комітету України Бодрову С.В відмовлено в переведенні на вказану рівнозначну посаду без проведення конкурсу та запропоновано взяти участь у конкурсі на цю посаду, що оголошений наказом Антимонопольного комітету України від 02 08 2019 № 922-ВК «Про оголошення конкурсу».
У зв'язку з цим, за переконанням представника позивача, з 27.08.2019 наказ Антимонопольного комітету України від 02.08.2019 № 922-ВК «Про оголошення конкурсу» в частині оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника директора Департаменту організаційної роботи начальника відділу матеріально-технічного забезпечення порушує його право на проходження державної служби на цій посаді.
Вказане порушення, на думку заявника, є реальним, стосується (зачіпає) індивідуально виражені права та інтереси ОСОБА_1
Зазначає, що має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Антимонопольного комітету України наказу від 02.08.2019 № 922-ВК в частині, оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника директора Департаменту організаційної роботи - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення позову - це вжиття судом до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Необхідно зазначити, що вказані вище підстави є оціночними, а тому необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з наведених вище обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (як суду касаційної інстанції до 03.10.2017) "Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ" від 29.09.2016 №14, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
З аналізу вищенаведеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно, загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обґрунтування про зупинення дії наказу та встановлення заборони Антимонопольному комітету України вчиняти дії, спрямовані на проведення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника директора Департаменту організаційної роботи - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, оголошеного наказом Антимонопольного комітету України 02.08.2019 № 922-ВК «Про оголошення конкурсу» не можуть бути прийняті судом в якості належних підстав для забезпечення позову з огляду на таке.
При розгляді та вирішенні даної заяви про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Посилання позивача на очевидність протиправності оскаржуваного наказу суд не приймає, оскільки жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.90 КАС України).
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для висновків про те, що виконання судового рішення, у випадку задоволення позову, буде унеможливлено чи істотно ускладнено без вжиття заходів забезпечення позову.
У зв'язку із вищевикладеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяві про забезпечення позову.
Керуючись статтями150-154,241-243,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій