Справа № 550/675/19
Провадження № 3/550/270/19
17 вересня 2019 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши об'єднану справу, яка надійшла від Чутівського ВП ГУНП в Полтавській області про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №246599 від 13.05.2019, 13.05.2019 року близько 19 год 30 хв ОСОБА_1 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру в АДРЕСА_2 , вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою виганяв з будинку, чим заподіяв останній шкоду психологічного насильства та скоїв правопорушення, передбачене ст.173 ч. 2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №373091 від 15.05.2019р. ОСОБА_1 зберігав належну йому зброю Massberg500А,R №676064, МР153, № НОМЕР_1 поза металевим сейфом, а саме в погрібнику, чим порушив вимоги п.12, 12.1 інструкції, не забезпечивши її безумовну схоронність, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.191 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №369034 від 15.05.2019р., 15.05.2019р. 0 11 год 50 хв в с. Никонорівка по вул. Миру ОСОБА_1 керував автомобілем Volswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, асаме нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Вищевказані справи про адміністративні правопорушення були об'єднані в одне провадження 07.06.2019 року.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 17.09.2019 року, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
В попередніх судових засіданнях по даній об'єднаній справі ОСОБА_1 дав показання, що 13.05.2019 року він приїхав з риболовлі, і в нього виникла сварка з дружиною. Як зазначив ОСОБА_1 , причиною сварки стали ревнощі. В ході сварки він сказав дружині, що зараз поїде на автомобілі, а вона буде жити сама. В подальшому ОСОБА_1 дивився телевізор та потім заснув в себе вдома. Після того, як прокинувся, то виявив, що у нього в будинку перебували працівники поліції. Як зазначив ОСОБА_1 , ініціатором сварки була його дружина і останній він не погрожував фізичною розправою, психологічного насильства відносно останньої також не вчиняв.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, було складено відносно нього в Чутівського відділенні поліції, він тільки розписався в поясненні, останнє написане не з його слів, та те, що 13.05.2019 року він дійсно вживав спиртні напої, але в подальшому 14.05.2019р. та 15.05.2019р. він більше спиртних напоїв не вживав.
15.05.2019 року до ОСОБА_1 в будинок завітали працівники поліції з метою вилучення зброї. Як зазначили працівники поліції ОСОБА_1 , причиною вилучення стало те, що вони повинні це зробити у зв'язку зі вчиненням ним домашнього насильства 13.05.2019 року.
Як виявив ОСОБА_1 , у сейфі в той час зброї не було. Зателефонувавши дружині ОСОБА_1 , стало зрозуміло, що вищевказана зброя знаходилася у погребі, після чого працівники поліції вилучили дану зброю. ОСОБА_1 зазначив, що він не мав ніякого відношення до переміщення вказаної зброї з сейфу до погребу, його дружина самостійно відчинила сейф і розмістила зброю до погреба, не попередивши про це ОСОБА_1 , оскільки вона знала, де безпосередньо розміщувалися ключі від сейфа. При цьому вказав, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 191 КУпАП відносно нього складався при свідках вдома, після чого у нього було вилучено відповідне посвідчення.
Також зазначив, що 15.05.2019 року після того, як у нього вилучили зброю, він вирішив поїхати за цигарками до магазину. Проїхавши близько 200-300 м від свого дому, його зупинили працівники поліції у зв'язку, як зазначив ОСОБА_1 , підставами вважати, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Далі працівники поліції позвали на місце пригоди бабусю, а він безпосередньо зателефонував ОСОБА_3 , щоб той прийшов до місця зупинки транспортного засобу. При цьому ОСОБА_1 стверджує, що працівники поліції не пропонували йому на місці події пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», він не відмовлявся його пройти, але при цьому зазначив, що йому пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 стверджує, що з місця події він відходив лише на близько 20-30 м.
Також ОСОБА_1 вказав, що його так і не було доставлено до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, водійське посвідчення у нього було з собою, але він їх не пред'являв та копію протоколу про адміністративне правопорушення по ст. 130 КУпАП він не отримував.
Розглянувши об'єднану справу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності зі ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свободи громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, повага до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Також постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
По факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
За змістом Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду фізичному чи психічному здоров'ю.
Відповідно до ст.1 даного Закону члени сім'ї це особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №246599 від 13.05.2019, 13.05.2019 року близько 19 год 30 хв ОСОБА_1 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного характеру в АДРЕСА_2 , вчинив сварку з дружиною ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою виганяв з будинку, чим заподіяв останній шкоду психологічного насильства та скоїв правопорушення, передбачене ст.173 ч. 2 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дала показання, що причиною сварки з ОСОБА_1 було те, що їй сказали, що її чоловік зраджує останній. Під час сварки чоловік їй сказав, що візьме зброю і поїде на полювання. В подальшому ОСОБА_2 на емоціях зателефонувала в поліцію. ОСОБА_2 зазначила, що саме вона була ініціатором даної сварки, що ОСОБА_1 фізичного насильства відносно неї не чинив, вони в той час розмовляли лише на підвищених розмовних тонах.
Таким чином в судовому засіданні по даній справі не підтвердився факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 . зазначеного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
По факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 191 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №373091 від 15.05.2019р. ОСОБА_1 зберігав належну йому зброю Massberg500А,R №676064, МР153, № НОМЕР_1 поза металевим сейфом, а саме в погрібнику, чим порушив вимоги п.12, 12.1 інструкції, не забезпечивши її безумовну схоронність, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.191 ч. 1 КУпАП.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дала показання, що саме вона перемістила її до погребу з сейфу, щоб чоловік не поїхав на полювання, а також вказала, що ОСОБА_1 зберігав її лише в сейфі. Під час вилучення зброї ОСОБА_2 була на роботі. Крім того, ОСОБА_2 вказала, що ОСОБА_1 не уповноважував її вчиняти будь-які дії по відношенню до вказаної зброї і вона самостійно забрала її з сейфу, та викликала поліцію в той час з мето, щоб її чоловік злякався.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання, що коли безпосередньо працівники поліції приїхали вилучати зброю у останнього, ОСОБА_1 поводив себе неадекватно. Працівники поліції зателефонували дружині ОСОБА_1 , щоб дізнатися, де зброя останнього, на що вона сказала, що та знаходиться у погребі, після чого вказана зброя була вилучена.
Таким чином в судовому засіданні по даній справі не підтвердився факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 . зазначеного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
По факту притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України№1452/735від 09.11.2015року (далі по тексту Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до вимог ст.266КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із п. 12 розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно доп.1розділу ІІІ Інструкції перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №369034 від 15.05.2019р., 15.05.2019р. 0 11 год 50 хв в с. Никонорівка по вул. Миру ОСОБА_1 керував автомобілем Volswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
З вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась в присутності свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатору «Drager».
Однак допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав показання, що в той час, коли ОСОБА_1 зупинили працівники поліції за підозрою у вживанні алкогольних напоїв, він перебував на городі та порався по господарству. Зателефонував ОСОБА_1 і коли він прийшов у вказане місце, то відмовлявся бути понятим. Свідок вказав, що він розписався на чистому протоколі та не бачив взагалі алкотестер та при ньому безпосередньо ОСОБА_1 не пропонували пройти вказаний медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру.
Як зазначає свідок, він безпосередньо не був свідком того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння протокол при свідку не складали і він вказав, що в протоколі взагалі не його підпис.
Суд зазначає, що в судовому засіданні зазначений свідок не підтвердив факт того, що після відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки, працівником поліції було запропоновано останньому пройти даний огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дав показання, в яких зазначив, що до зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , останній вживав алкогольні напої, зокрема коли ним було скоєно насильство в сім'ї. Підставою для зупинки транспортного засобу, як зазначив свідок, було припинення правопорушення, оскільки ОСОБА_1 був з ознаками алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, неадекватно та в подальшому у грубій формі відмовився від проходження огляду на стані сп'яніння. ОСОБА_4 також зазначив, що на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою «Драгеру» та в Чутівській ЦРЛ, але останній при свідках відмовився від його проходження.
Але водночас даний свідок точно не пам'ятає, чи пред'являвся на місці зупинки транспортного засобу прилад «Драгер», а також останній вказав, що ПДР водій ОСОБА_1 не порушував і безпосередньо це не було підставою для зупинки його транспортного засобу.
З дослідженого відеозапису, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівниками поліції після зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було роз'яснено останньому без свідків право пройти медичне освідування за допомогою «Драгеру» або у разі відмови пройти дане освідування в Чутівській ЦРЛ, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою «Драгеру» та погодився пройти вказане медичне освідування у м. Полтава, а не у Чутівській ЦРЛ.
З іншого фрагменту відеозапису вбачається, що працівники поліції в присутності двох свідків поставили ОСОБА_1 питання, чи буде він проходити медичне освідування на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився, при цьому ОСОБА_1 в присутності двох свідків не було роз'яснено права пройти медичне освідування за допомогою «Драгеру», а у разі відмови від проходження медичного огляду на місці, проїхати до Чутівської ЦРЛ.
Суд, оцінивши наявні докази, приходить до висновку, що порядок проведення огляду ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп'яніння був проведений працівником поліції з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції.
Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 дала показання, що 14.05.2019 року та 15.05.2019 року ОСОБА_1 не вживав алкогольні напої.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах даної об'єднаної справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст.7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищезазначених обставин, відповідно до вимог чинного законодавства України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 173-2, 191 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 173-2 та 191 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 279 - 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 191 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя О. І. Михайлюк