1[1]
Справа № 33/824/2469/2019
Категорія: ст. 124 КУпАП
Іменем України
02 вересня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Навроцького С.В., іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , його представника - адвоката Басса О.О. та представника власника ТЗ ОСОБА_3 - адвоката Грушка В.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами представників ОСОБА_2 - адвоката Басса О.О . та ОСОБА_3 - адвоката Грушка В.І. на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року,
Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року, провадження у справі щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Як встановлено постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення - 08.04.2019 року приблизно о 19.10 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись біля буд. № 6 по вул. Світлій в м. Києві, в порушення п. 14.6 ПДР України, при виконанні обгону, не впевнився в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , який виїжджав з прилеглої території, внаслідок чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Басс О.О. та представник ОСОБА_3 - адвокат Грушко В.І., кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на накласти на нього адміністративне стягнення з урахуванням положень ст. 33 КУпАП.
Разом з апеляційними скаргами, представником ОСОБА_2 - адвокатом Бассом О.О. та представником ОСОБА_3 - адвокатом Грушко В.І. подані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року.
В обґрунтування поданих клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянти посилаються на те, що 08 травня 2019 року за результатом розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддею Дарницького районного суду м. Києва було винесено постанову про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а 17 травня 2019 року, ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , та був учасником дорожньо-транспортної пригоди, через Дарницький районний суд м. Києва подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, яка 24 травня 2019 року суддею Київського апеляційного суду Капічон О.М. була повернута особі, яка її подала з тих підстав, що ОСОБА_2 не є потерпілим у даному провадженні, оскільки не є власником транспортного засобу, а отже не міг звертатись до суду апеляційної інстанції, про яку ОСОБА_2 стало відомо лише 28 травня 2019 року, в день її появи в Єдиному реєстрі судових рішень, а ОСОБА_3 стало відомо лише 29 травня 2019 року, про що її повідомили в Дарницькому районному суді м. Києва, у зв'язку з чим перебіг строку почався з моменту, як потерпіла сторона дізналася про постанову Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Щодо оскаржуваної постанови Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року, апелянти зазначають про те, що вона винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалам справи та доказам і обставинам, проігнорував його клопотання, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення як виду покарання за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, у зв'язку з чим постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Зокрема, вказують апелянти на те, що у своїх письмових поясненнях під час складання адміністративних матеріалів на місці ДТП водій ОСОБА_1 зазначав, що він, безпосередньо перед ДТП здійснив виїзд на смугу зустрічного руху для випередження транспортних засобів, і аналогічні пояснення він надав і під час розгляду справи в суді, уточнивши, що під час обгону транспортних засобів він проїхав близько 20 метрів.
Крім того, на думку апелянтів, судом не було взято до уваги того, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , виїхавши з автосервісу на вул. Світлу в районі буд. 6-Б у м. Києві в сторону вул. Лісової, увімкнув лівий поворот з метою здійснення розвороту на найближчому перехресті, де розворот дозволено, тобто, виїжджаючи на головну дорогу з прилеглої території ОСОБА_2 діяв в повній мірі з вимогами ПДР України.
Також, як вважають апелянти, судом не було взято до уваги, що ОСОБА_2 з водієм ОСОБА_1 рухались в одному напрямку і перехрестям на даній дорозі є не виїзд з прилеглої території автосервісу, а дорога, що проходить ліворуч від напрямку їх руху, і саме на цьому перехресті і здійснював обгін водій ОСОБА_1
Зазначають апелянти і про те, що в місці зіткнення, там де ОСОБА_1 здійснював обгін наявний наскрізний проїзд, а, отже, це є перехрестя, наведене також підтверджується і відеозаписом наявним в матеріалах справи.
Також, як вказують апелянти, поблизу перехрестя на якому сталася ДТП розташований пішохідний перехід і відповідно до вимог п. 14.6 ПДР України обгін в даному випадку також заборонено, а з відеозапису, який долучено до матеріалів справи, видно, що ОСОБА_1 здійснював обгін двох великогабаритних транспортних засобів, за якими рухався ще один легковий автомобіль, який був також обігнаний ОСОБА_1 , і оскільки довжина вантажних автомобілів більше 12 метрів, легкового - щонайменше 4 метри, а враховуючи, що між цими автомобілями наявна певна відстань, ОСОБА_1 виїхав на зустрічну смугу руху щонайменше за 40 метрів до місця ДТП, таким чином, ОСОБА_1 почав обгін в порушення п. 14.6 ПДР України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , його представника - адвоката Басса О.О. та представника ОСОБА_3 - адвоката Грушка В.І., які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити; пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили залишити оскаржувану постанову без змін; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що задоволенню підлягає лише клопотання представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки, враховуючи обставини, наведені у відповідних клопотаннях, цей строк було пропущено з поважних причин.
Що ж стосується самих апеляційних скарг, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційних скарг представників водія та власника транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , вони не можуть бути визнані обґрунтованими та служити законними підставами для скасування постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з огляду на таке.
По-перше, доводи апеляційних скарг про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, через те, що ОСОБА_2 , здійснюючи розворот на перехресті в районі вул. Світлої, 3, діяв у повній відповідності з вимогами ПДР України не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки в матеріалах справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні, а особами, які подали апеляційні скарги, в тому числі під час апеляційного розгляду, не надані будь-які докази, які б підтверджували той факт, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 08 квітня 2019 року о 19 год. 10 хв. на вул. Світла, 6 в м. Києві, за участю автомобіля «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , відбулась на перехресті.
Зокрема, відповідно до п. 1.10. ПДР України, в якому визначається значення термінів, які наведені у цих Правилах, перехрестя не місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком закруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.
Враховуючи зазначене значення терміну перехрестя, а також дані, які містяться в матеріалах справи та які булу надані суду під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції не може погодитися з доводами апеляційних скарг про те, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась на перехресті, оскільки для такого висновку немає жодних об'єктивних підстав.
По-друге, оскільки, всупереч доводам апеляційних скарг, матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що водій ОСОБА_1 здійснював обгін на перехресті, чим порушив вимоги п. 14.6 ПДР України, що спричинило ДТП, суддя, який розглядав справу, виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності вимогам ПДР України, зокрема передбачених вказаних вище пунктом.
По-третє, доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_1 , в порушення вимог підпункту в) п. 14.6 ПДР України розпочав обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом також не можуть бути визнані обґрунтованими, виходячи з наведених вище підстав, оскільки в матеріалах справи відсутні, а в апеляційній скарзі не наведені фактичні дані, які б об'єктивно підтверджували вказану обставину.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 308955 від 08.04.2019 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , останньому інкримінувалося порушення лише п. 14.6 ПДР України, без зазначення будь-якого підпункту, з числа восьми, які забороняють здійснення обгону, а тому будь-який суд, в тому числі апеляційної інстанції, не вправі самостійно визначати наявність такого порушення, якщо про нього не зазначено у відповідному протоколі.
Таким чином, як вважає встановленим суд апеляційної інстанції, оскаржувана постанова судді від 08 травня 2019 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки наведені в ній висновки ґрунтуються на
на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а саме рішення відповідає вимогам закону.
Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційних скаргах представників іншого учасника ДТП та власника ТЗ., то вони не спростовують висновків, на підставі яких було прийняте оскаржуване судове рішення, оскільки власна оцінка апелянтів наявних у справі доказів, не може бути визнана об'єктивною через те, що їх доводи, так само як і пояснення ОСОБА_2 , який являвся безпосереднім учасником ДТП, носять суб'єктивний характер, внаслідок їх зацікавленості в результатах розгляду справи та не базуються на фактичних обставинах справи, які були встановлені під час її розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, апеляційні скарги адвокатів Басса О.О. та Грушка В.І. не можуть бути задоволені, оскільки вони не містить в собі достатніх підстав для висновку про те, що постанова судді про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, а матеріали справи щодо останнього містять достатньо належних та допустимих доказів, які підтверджують його вину у вчиненні вказаного правопорушення, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду цих скарг, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення, яким залишити вказані апеляційні скарги без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити представнику ОСОБА_2 - адвокату Бассу О.О. та представнику ОСОБА_3 - адвокату Грушко В.І. строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Басса О.О. та представника ОСОБА_3 - адвоката Грушка В.І. залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 08 травня 2019 року, відповідно до якої провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складуадміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду
С.О. Новов
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Домарєв О.В.