Номер провадження: 11-кп/821/59/19 Справа №712/12179/17Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.185 КК України Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 вересня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 листопада 2017 року, яким
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алдан Саха, Якутія, РФ, росіянина, громадянина Росії, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно нього іспитовий термін на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено без змін у вигляді домашнього арешту.
Цивільний позов не заявлено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь Держави процесуальні витрати за проведення по справі товарознавчої експертизи в сумі 593,22 грн.
Вирішено долю речових доказів по справі, у відповідності до вимог ст.100 КПК України, -
Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 18.08.2017 року близько 16-00 год. знаходячись біля будинку № 120 по вул. Пролетарській в м. Черкаси повторно, за раптово виниклим умислом, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення та обернення на свою користь, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав чуже майно, а саме паркетницю, яка належить потерпілому ОСОБА_9 , вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4/1746 від 28.09.2017 року могла становити 2 030,00 грн., яка знаходилася біля домоволодіння будинку АДРЕСА_2 біля воріт, після чого з викраденим майном зник у невідомому напрямку. В подальшому викрадене майно продав ОСОБА_10 , запевнивши останнього в тому, що паркетниця належить його, за що отримав грошові кошти, які витратив на власні потреби, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2 030,00 грн.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій, просить вирок скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляції зазначає, що суд не вмотивував застосування ст.75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 . Так, суд не в повній мірі врахував особу засудженого ОСОБА_7 та характер його діянь, оскільки останній має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, має посередню характеристику, офіційно не працює, належних висновків для себе не зробив та скоїв злочин через незначний проміжок часу після відбуття покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити судове рішення без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону судом виконані.
Враховуючи те, що кваліфікацію дій ОСОБА_11 за ч.2 ст.185 КК України та висновок щодо доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину, фактичних обставин кримінального провадження учасники судового провадження не оскаржують, тому колегія суддів вважає недоцільним переглядати вирок районного суду в цій частині.
Відповідно до змісту ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Як було встановлено при апеляційному розгляді даного кримінального провадження, судом першої інстанції вказані вимоги при призначенні ОСОБА_11 покарання були враховані в повному обсязі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини кримінального правопорушення, вину визнав повністю, вчинив один епізод злочинної діяльності, відсутність обтяжуючих обставин, відсутність заявленого позову, дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, раніше судимий, зокрема за вчинення корисливих злочинів, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена.
Крім того в суді апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_11 відшкодував потерпілому шкоду в повному обсязі, має постійне місце проживання, перебуває на реабілітації в Смілянській благодійно-реабілітаційній організації «Відродження», що підтверджує довідка надана в судовому засіданні, а також незадовільний стан здоров'я останнього про що свідчить довідка з неврологічного відділення Смілянської місцевої лікарні.
Одна лише обставина на яку вказує прокурор, а саме, наявність у ОСОБА_11 не знятої та не погашеної судимості не можуть бути підставою для призначення ОСОБА_11 покарання у виді реального позбавлення волі.
Стаття 75 КК України передбачає, що суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначення покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_11 покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України відповідає закону України про кримінальну відповідальність та Постанові Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», яке є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Крім того, колегія суддів враховує роз'яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни вироку Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 листопада 2017 року, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 листопада 2017 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий - суддя - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_2