пр. № 1-кс/759/5973/19
ун. № 759/16987/19
17 вересня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 ,. розглянувши клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080006495 від 07.09.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
17.09.2019 року до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання пслідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080006495 від 07.09.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в якому слідчий просить накласти арешт на майно, а саме, предмет схожий на пістолет з маркуванням «BORNER Sport 306» № НОМЕР_1 , вилучений на на перехресті доріг вул. Академіка Єфремова та пр. Академіка Палладіна в м. Києві, від 07.09.2019 року
Обґрунтовуючи дане клопотання, слідчим зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 07.09.2019, приблизно о 11 годині 30 хвилин, знаходячись на перехресті вул. Академіка Єфремова та пр. Академіка Палладіна в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого і спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень - пневматичного пістолету, чим пошкодив майно третіх осіб.
Так, 07.09.2019 приблизно о 11 годині 25 хвилин, ОСОБА_5 на автомобілі марки «Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить його батькові, пересувався по вул. Академіка Єфремова в м. Києві в бік станції метро «Академмістечко». В той час в нього з невстановлених досудовим розслідуванням причин виник злочинний умисел направлений на вчинення хуліганських дій відносно водія одного з транспортних засобів, який тоді рухався в тому ж самому напрямку, використовуючи при цьому наявний при ньому пневматичний пістолет. Продовжуючи свої злочинні наміри направлені на грубе порушення громадського порядку ОСОБА_5 на проїжджій частині зупинив автомобіль, яким на той час керував, та, взявши з собою з салону вказаного автомобіля пневматичний пістолет, як пристрій для нанесення тілесних ушкоджень та з метою вчинення хуліганських дій вийшов з салону автомобіля. Після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи свої дії та незважаючи на наявність навколо нього інших перехожих громадян став здійснювати прицільні постріли у водія одного з транспортних засобів, який на той час рухався повз нього. В свою чергу водій даного транспортного засобу разом з іншими пасажирами які на той час перебували в салоні автомобіля будучи наляканими стали гучно висловлювати вимоги до ОСОБА_5 , який поводив себе зухвало, припинити свої протиправні дії. Однак, ОСОБА_5 на їх вимоги не реагував та будучи в захваті від своїх дій, продовжив здійснювати постріли у водіїв транспортних засобів та перехожих які на той час проходили повз нього, висловлюючись при цьому в їх бік нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою. Також ОСОБА_5 , не реагуючи на вимоги перехожих та водіїв припинити свої дії утримуючи в руці предмет зовні схожий на пістолет зупинив рух транспортних засобів, які на той час рухались на місці вчинення ним хуліганських дій, прицільно спрямовуючи при цьому предмет схожий на пістолет на водіїв транспортних засобів, які будучи наляканими були змушені зупинити рух своїх автомобілів.
07.09.2019 року було проведено огляд місця події, згідно якого на ділянці місцевості, розташованої на перехресті вул. Академіка Єфремова та пр. Академіка Палладіна в м. Києві виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет з маркуванням «BORNER Sport 306» № НОМЕР_1 .
08.09.2019 року предмет схожий на пістолет пістолет з маркуванням «BORNER Sport 306» № НОМЕР_1 » визнано речовим доказом по кримінальному провадженні № 12019100080006495 від 07.09.2019 року.
На підставі наведеного слідчий просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.
Слідчий суддя, вислухавши доводи слідчого, розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно не яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є об'єктом кримінального правопорушення та з метою попередження пошкодження майна або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його користування, розпорядження та відчуження, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100080006495 від 07.09.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на предмет схожий на пістолет з маркуванням «BORNER Sport 306» № НОМЕР_1 , вилучений на на перехресті доріг вул. Академіка Єфремова та пр. Академіка Палладіна в м. Києві 07.09.2019 року, шляхом накладення заборони на його користування, розпорядження та відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1