Справа № 761/34486/16-ц
Провадження № 2-ві/761/60/19
17 вересня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волошина В.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
11 вересня 2019 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява позивача у справі - ОСОБА_1 , про відвід судді Волошина В.О. від розгляду справи №761/34486/16-ц. У заяві зазначено, що існують обставини, які свідчать про особисту зацікавленість судді Волошина В.О. у розгляді справи та упереджене ставлення до сторони позивача, суддею здійснюється необ'єктивний розгляд справи, допускаються висловлювання погрози представнику позивача про можливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності та вказано на неналежну поведінку судді, який, на думку заявника, не дотримується норм суддівської етики, що підтверджується фактом відмови головуючого судді у задоволенні клопотань позивача. Зокрема, автор заяви акцентував увагу на тому, що суддею не враховано дані про наявність кримінального провадження щодо підробки заповіту; відмовлено у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи оригіналу заповіту, не прийнято як додаток до клопотання письмові зразки почерку померлої ОСОБА_4 та не витребувано оригіналу заповіту; враховано позицію відповідача 2, який заперечував проти позову і проведення експертизи.
З урахуванням вказаного у заяві про відвід, позивач приходить до висновку, що суддя Волошин В.О. не може розглядати справу і підлягає відводу, оскільки наявні інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року заяву позивача ОСОБА_5 про відвід судді Волошина В.О. фактично визнано необґрунтованою, а для вирішення питання про відвід судді від розгляду справи, заяву про відвід передано для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 вересня 2019 року вирішення питання про відвід судді Волошина В.О. передано судді Пономаренко Н.В.
Згідно положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов'язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.
В даному випадку слід зазначити, що ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Підставою для відводу судді Волошина В.О. заявником фактично визначена незгода процесуальними діями та рішеннями судді, яка полягає у відмові задоволення клопотання позивача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи щодо належності підпису та почерку в заповіті, складеному спадкодавцем ОСОБА_4 , та витребуванням оригіналу заповіту. Разом із тим, відповідна ухвала суду першої інстанції була предметом розгляду в апеляційному порядку.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, тому в даному випадку суд прийшов до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим, оскільки доводи, викладені в заяві, викликанні саме незгодою з процесуальним рішенням судді, при цьому, заявником не додано доказів упередженості судді, що викликають сумніви в його неупередженості або об'єктивності, не доведено, що розгляд справи суддею Волошиним В.О. може призвести до фактичного позбавлення відповідача права на справедливий судовий розгляд та ухвалення неупередженого рішення та неможливості реалізації відповідачем права на ефективний захист його прав, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаної заяви про відвід судді Волошину В.О.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Волошина В.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: