Справа №11-1052 2009 р. Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції Желіховський В.М.
Доповідач Нешик Р.І.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Нешик Р.І., Суржка А.В.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула 16 грудня 2009 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями прокурора, засудженого ОСОБА_3 і його адвоката ОСОБА_2 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий,
засуджений за ст. 366 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
На підставі ст. 74 КК України він звільнений від призначеного покарання.
ОСОБА_3 за ст. 365 ч. 3 КК України виправданий.
ОСОБА_3 засуджений за звинувачення в тому, що він, перебуваючи на посаді голови правління ТОВ «Літинська ЦРА №49», перевищуючи свої службові повноваження, визначені п. 8.4 Статуту ТОВ «Літинська ЦРА №49», без проведення загальних зборів товариства, в порушення вимог п. 8.2 Статуту, 03 травня 2001 року умисно вніс до офіційного документа - протоколу №2/1 зборів учасників ТОВ «Літинська ЦРА №49», завідомо неправдиві відомості, вказавши, що 03 травня 2001 року відбулись збори учасників ТОВ «Літинська ЦРА №49», на яких були присутні 100 учасників товариства, які володіють 67% статутного фонду.
Вказаний протокол ОСОБА_3 завірив своїм підписом та печаткою товариства.
Згідно цього протоколу, ТОВ «Літинська ЦРА №49» виступало одним із засновників ЗАТ «Про-Вінфарм» та вносило у формування статутного фонду ЗАТ «Про-Вінфарм» майно, яке перебувало на балансі ТОВ «Літинська ЦРА №49» на суму 209127 грн. 71 коп., виходячи з балансової вартості майна.
На підставі вказаного протоколу зборів учасників ТОВ «Літинська ЦРА №49» голова правління ОСОБА_3 3 травня 2001 року підписав установчий договір про створення та діяльність закритого акціонерного товариства «Про-Вінфарм», згідно якого ЗАТ «Вінницький універмаг» володіє 88,38% статутного фонду, ТОВ «Літинська ЦРА №49» - 11,61% статутного фонду, ОСОБА_4 володіє 0,01% статутного фонду ЗАТ «Про-Вінфарм».
28 серпня 2001 року за участі голови правління ЦРА №49 ОСОБА_3 були внесені зміни до установчого договору про створення і діяльність ЗАТ «Про-Вінфарм» та до статуту ЗАТ «Про-Вінфарм».
На виконання умов даного договору голова правління ОСОБА_3 31 серпня 2001 року передав ЗАТ «Про-Вінфарм» адміністративні приміщення, розташовані в смт. Літин, с. Багринівці, с. Дашківці, с. Івча, с. Уладівка Літинського району Вінницької області та знаходились на балансі ТОВ «Літинська ЦРА №49», на загальну суму 115.870 грн.
22 листопада 2001 року голова правління ОСОБА_3 умисно, перевищуючи свої службові повноваження, визначені п. 8.4 статуту ТОВ «Літинська ЦРА №49», без рішення загальних зборів ТОВ, в порушення вимог п. 8.2 статуту та всупереч інтересам учасників товариства, уклав від імені цього товариства із ЗАТ «Вінницький універмаг» договір про надання товариству поворотної фінансової допомоги на суму 3.070 грн. У випадку неповернення ТОВ «Літинська ЦРА №49» в строк до 30 листопада 2001 року суми фінансової допомоги. ТОВ «Літинська ЦРА №49» було зобовязане передати ЗАТ «Вінницький універмаг» акції ЗАТ «Про-Вінфарм» на суму 115.870 грн.
В подальшому голова правління ТОВ «Літинська ЦРА №49» ОСОБА_3, перевищуючи свої службові повноваження, які були визначені п. 8.4 статуту ТОВ «Літинська ЦРА №49» без проведення загальних зборів товариства та всупереч інтересам засновників товариства, в порушення вимог п. 8.2 статуту, умисно вніс до офіційного документа - протоколу №2/2 зборів засновників ТОВ «Літинська ЦРА №49», завідомо неправдиві відомості, вказавши, що 18 грудня 2001 року відбулись збори учасників, на яких були присутні всі учасники ТОВ, які володіють 100% статутного фонду. Вказаний протокол ОСОБА_3 завірив своїм підписом та печаткою товариства. Згідно цього протоколу ТОВ «Літинська ЦРА №49» виходило із складу учасників ЗАТ «Про-Вінфарм» з часткою у розмірі 115.870 грн., що становить 9,29% статутного фонду та переуступало її ЗАТ «Вінницький універмаг».
26 грудня 2001 року на позачергових зборах акціонерів ЗАТ «Про-Вінфарм» було прийняте рішення про вихід ТОВ «Літинська ЦРА №49» із складу засновників ЗАТ «Про-Вінфарм» та про перерозподіл частки ТОВ «Літинська ЦРА №49» у розмірі 115.870 грн. на користь ЗАТ «Вінницький універмаг».
Внаслідок цих умисних злочинних дій ОСОБА_3 ТОВ «Літинська ЦРА №49» було позбавлено права власності на адмін. приміщення, що розташовані в смт. Літин, с. Багринівці, с. Дашківці, с. Івча, с. Уладівка, чим ТОВ «Літинська ЦРА №49» були заподіяні матеріальні збитки в розмірі 115.870 грн.
В своїй апеляції прокурор просить скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд із-за істотних порушень вимог КПК, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону і мякості призначеного покарання.
В апеляції засудженого та його адвоката міститься прохання про скасування вироку суду і виправдання ОСОБА_3 із-за однобічності і неповноти судового слідства.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення засудженого і його адвоката, підтримавших доводи поданої ними апеляції; міркування прокурора щодо незаконності вироку суду і повернення справи на новий судовий розгляд; дослідивши доводи поданих апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд зі слідуючих підстав.
В порушення вимог ст. 334 КПК України суд в своєму вироку не виклав обставин, які він встановив, а вказав лише обвинувачення, яке предявлялось ОСОБА_3 на досудовому слідстві.
Висновки суду, викладені у вироку, суперечать не лише між собою, а і не відповідають фактичним обставинам справи та немотивовані.
Так, мотивуючи відсутність складу злочину у ОСОБА_3 за ст. 365 ч. 3 КК України, суд посилається на відсутність осіб, яким заподіяно шкоду. Разом з тим, доводячи вину засудженого за ст. 366 ч. 2 КК України, суд посилається на заподіяння тяжких наслідків (т. 3 а.с. 156), про що йдеться і у апеляції засудженого та адвоката.
Визначаючи доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, суд визнав підробку протоколів зборів членів ТОВ «Літинська ЦРА №49» від 03.05.01 року та 26.12.01 року, перевищення повноважень при укладенні договору поворотної допомоги з ЗАТ «Вінницький універмаг» та повязані з цим тяжкі наслідки у вигляді втрати акцій ЗАТ «Про-Вінфарм», що потягло втрату права власності на майно.
Тому виправдання засудженого за ст. 365 ч. 3 КК України невмотивоване і нелогічне.
При викладенні предявленого обвинувачення, в описовій частині вироку суд зазначив, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 ТОВ «Літинська ЦРА №49» втратила право власності на будівлі загальною вартістю 115.870 грн. Разом з тим, далі вказав, що досудовим слідством не визначено коло осіб, яким завдано збитки.
При тому, що юридична особа не могла бути визнана потерпілою від злочину особою, суд необґрунтовано послався на цю обставину при виправданні засудженого за ст.365 КК України, як на відсутність обовязкової ознаки обєктивної сторони - заподіяння шкоди конкретній особі.
В порушення вимог ст. ст. 22, 334 КПК України суд не достатньо дослідив обставини проведення зборів членів ТОВ «Літинська ЦРА №49» 03.05.01 року та не обґрунтував наскільки, ці обставини відповідають складеному протоколу від 03.05.01 року.
Тому в цій частині слід задовільнити апеляції прокурора і засудженого та його адвоката.
Виправдовуючи засудженого за ст. 365 ч. 3 КК України, суд не зазначив у вироку підстави та конкретну статтю матеріального чи процесуального закону, якою він при цьому керувався, чого не вказав і в резолютивній частині вироку.
Суд при вирішенні справи не дав належної оцінки доказам, зібраним на досудовому слідстві в підтвердження доведеності вини ОСОБА_3 в перевищенні службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки. В звязку з чим, виправдав засудженого за даною статтею, переконливо не обґрунтувавши своє рішення.
Якщо суд при новому судовому розгляді прийде до переконання про необґрунтоване виправдання засудженого за ст. 365 КК України, то і покарання повинно відповідати вимогам ст. 65 КК України, в тому числі і при визначенні покарання за іншим законом.
Призначаючи ОСОБА_3 додаткове покарання, суд в порушення вимог ст.335 КПК України не конкретизував якою саме діяльністю він позбавлений права займатися, а також в резолютивній частині вироку не зазначив підставу звільнення його від кримінального покарання згідно ст. 74 КК України.
Вищезазначена неповнота і однобічність судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону, що відповідно, вплинуло і на призначене покарання, явились підставою для скасування вироку суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365-367 КПК України, судова колегія. -
Апеляції прокурора задовільнити повністю, засудженого і його адвоката - частково.
Вирок Літинського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року відносно ОСОБА_3 скасувати.
Справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суддів.
Судді:
З оригіналом вірно: