Постанова від 17.09.2019 по справі 320/3277/17

Дата документу 17.09.2019

Справа № 320/3277/19

Провадження № 3-в/937/57/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Фомін В.А., розглянувши заяву Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про встановлення подальшого способу і порядку виконання постанови по справі № 320/3277/17-п від 09.06.2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.06.2017 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.85-1 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 грн. з конфіскацією знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу. Речові докази, а саме: в'ялену рибу бичок, вагою 5 кг, в'ялену рибу тарань вагою 5 кг. - які знаходяться у ОСОБА_1 - конфіскувати та знищити.

09 вересня 2019 року головний державний виконавець Мелітопольського МВ ДВС звернувся до суду з поданням, в якому просить встановити подальший спосіб і порядок виконання постанови № 320/3277/17-п від 09.06.2017 року, шляхом стягнення з ОСОБА_1 вартості в'яленої риби бичка вагою 5 кг., в'яленої риби тарань вагою 5 кг. в розмірі 900 грн. 00 коп. зазначивши, що в провадженні Мелітопольського ВДВС на виконанні знаходиться вказана постанова. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.04.2017 року та постанови суду риба у правопорушника не вилучалася, була залишена йому на відповідальне зберігання. ОСОБА_1 був попереджений, що у разі втрати чи пошкодження цього майна або його частини, буде зобов'язаний відшкодувати вартість втраченого майна. Згідно акту державного виконавця від 04.09.2019 року, боржником, майно для опису та арешту не надано. З моменту пред'явлення виконавчого документа на виконання до відділу сплинуло багато часу, у зв'язку з чим велика вірогідність, що майно зіпсовано. Більш того, при складанні протоколу було зазначено, що майно реалізовувалося без відповідних супровідних документів, у зв'язку з чим є небезпечним для споживання. Згідно мережі «Інтернет» вартість риби: в'ялена риба бичок за 1 кг. складає 70,00 грн.. в'ялена риба тарань за 1 кг складає 110,00 грн. Отже, вартість 5 кг риби в'яленої бичок складає 350.00 грн., вартість риби в'яленої тарань складає 550,00 грн. Загальна вартість вищезазначеного майна за виконавчим документом становить 900,00 грн., які державний виконавиць просить стягнути з ОСОБА_1

Ознайомившись з заявою та доданими до неї документами, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.06.2017 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.85-1 КУпАП та йому призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 153,00 гривень з конфіскацією знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 320,00 гривень. Речові докази, а саме: в'ялену рибу бичок, вагою 5 кг, в'ялену рибу тарань вагою 5 кг., які знаходяться у ОСОБА_1 - конфіскувати та знищити.

13 липня 2017 року копія постанови була направлена для виконання до Мелітопольського МВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області для виконання.

Відповідно до постанов про закінчення виконавчого провадження від 12.04.2019 року та від 30.05.2019 року, виконавчі провадження з примусового виконання постанови № 320/3277/17-п, в частині стягнення штрафу та судового збору, закінчені, у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст.313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Порядок виконання рішень суду на користь держави, в тому числі щодо конфіскації майна регулюється Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України (далі - Інструкція) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, регулює порядок виконання рішення про конфіскацію майна, якщо таке майно підлягає реалізації.

В п. 33 вказаної інструкції зазначено, що порядок розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному Законом, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлено Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.

Суд, ухвалюючи постанову про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 зазначив про конфіскацію речових доказів, шляхом знищення, а тому до конфіскації такого майна, повинен бути застосований вищевказаний Порядок, а не Інструкція, на яку в своїй заяві, посилається державний виконавець.

Крім того, ч.3 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду про конфіскацію речових доказів та знищення на стягнення грошових коштів у розмірі їх вартості фактично змінює рішення суду по суті.

Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.

Керуючись ст. ст. 304, 313 КУпАП суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області про встановлення подальшого способу і порядку виконання постанови по справі № 320/3277/17-п від 09.06.2017 року відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: В.А. Фомін

Попередній документ
84339495
Наступний документ
84339497
Інформація про рішення:
№ рішення: 84339496
№ справи: 320/3277/17
Дата рішення: 17.09.2019
Дата публікації: 20.09.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини; Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу