18.09.2019
Справа № 642/6378/18
Провадження №1кп/642/57/19
18 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря- ОСОБА_4 ,
прокурора- ОСОБА_5 ,
потерпілої- ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, -
В судове засідання свідок ОСОБА_12 не з'явився, ухвала про його привід не виконана.
Згідно з рапортом працівника Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області місцезнаходження вказаного свідка невідомо.
Прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про відкладення судового розгляду, посилаючись на те, що не з'явився свідок ОСОБА_12 , заявив клопотання про направлення доручення суду органу досудового розслідування відповідно до ст. 333 КПК України для встановлення його місцезнаходження та доставлення приводом в судове засідання, посилаючись на те, що свідок пояснював, що мав намір прибути на судове засідання, однак не з'явився, місце його знаходження не відомо.
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 погодились з думкою прокурора.
Судом неодноразово направлялась ухвала про привід свідка ОСОБА_12 в судове засідання, однак ухвала суду не була виконана, місце його знаходження невідомо.
Відповідно ч.3 ст.333 КПК України слід направити судове доручення органу досудового розслідування для встановлення дійсного місцезнаходження вказаного свідка. Суд вважає необхідним у зв'язку з неявкою свідка ОСОБА_12 відкласти судовий розгляд та відповідно до ст. 140 КПК України доставити його приводом в судове засідання.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.
Прокурор ОСОБА_5 просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на 60 днів, посилаючись на те, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, ніде не працюють. Вказане свідчить про те, що вони можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідка, та наявні ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала думку прокурора.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на відсутність вказаних прокурором ризиків. Адвокат ОСОБА_7 просив змінити запобіжний захід ОСОБА_11 на більш м'який, а захисник ОСОБА_8 просила змінити запобіжний захід ОСОБА_10 на особисте зобов'язання.
Обвинувачені підтримали думку захисників.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до нього вказаного запобіжного заходу. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 25.09.2018 та від 24.09.2018 стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" до 19 та до 18 листопада 2018 року відповідно.
Ухвалами Ленінського районного суду м.Харкова від 16 листопада 2018 року 26 грудня 2018 року, 15 лютого 2019 року, 4 квітня 2019 року, 1 липня 2019 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обом обвинуваченим продовжувався, та вказаний строк продовжено ухвалою суду від 27 серпня 2019 року по 25 жовтня 2019 року включно.
Свідок ОСОБА_12 на даний час судом не допитаний. Даною ухвалою суду органу досудового розслідування надано судове доручення про встановлення місцезнаходження вказаного свідка та його доставлення в судове засідання.
Закінчити судовий розгляд до спливу вказаного строку тримання під вартою обвинувачених є неможливим у зв'язку з необхідністю допиту свідка ОСОБА_12 , дослідження інших доказів у справі, проведення судових дебатів та постановлення ви року у справі.
При визначенні наступної дати судового засідання суд враховує, що суддя ОСОБА_1 перебуває у відпустці з 16 вересня по 18 жовтня 2019 року, відізвана з відпустки на 18 вересня 2019 року у зв'язку з розглядом даної справи; з 15 по 28 жовтня 2019 року суддя ОСОБА_13 буде перебувати у відпустці, з 23 вересня по 10 жовтня 2019 року у відпустці буде перебувати суддя ОСОБА_3 .
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності чи відсутності вини підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, а також питання належності та допустимості доказів вирішуються як під час подальшого досудового розслідування, так і на іншій стадії кримінального процесу - у судовому провадженні під час розгляду справи по суті.
Неповнолітній ОСОБА_10 та повнолітній ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, наслідками яких є смерть людини. Санкція ч.4 ст. 187 КК України передбачає покарання від 8 до 15 років позбавлення волі.
ОСОБА_11 є громадянином Вірменії, не працює, не має зареєстрованого місця проживання в Україні та роду занять, не має офіційного джерела існування. Вказане свідчить про те, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: він може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, та застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Неповнолітній ОСОБА_10 не має визначеного роду занять, не працює. Він обвинувачується у вчиненні вказаних злочинів у нічний час. Суд враховує, що законний представник неповнолітнього ОСОБА_10 - його мати ОСОБА_14 , яка має 9 дітей, неспроможна здійснити належний контроль за виконанням сином процесуальних обов'язків. З пояснень в судовому засіданні представника служби у справах дітей ОСОБА_15 вбачається, що сім'я ОСОБА_10 перебуває на обліку як така, що перебуває у складних життєвих умовах. Законний представник обвинуваченого- його мати ОСОБА_16 перебувала у місцях позбавлення волі. Крім того, у зв'язку з невиконанням матір'ю ОСОБА_10 її батьківських обов'язків дітей у неї було відібрано, а потім діти були їй повернуті. Мати не працює, часто перебуває з дітьми на вокзалі.
Крім того, до суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, та кримінальні провадження об'єднані в одне.
Вказане свідчить про те, що стосовно неповнолітнього ОСОБА_10 продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: він може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, та застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Із урахуванням всіх цих відомостей, у сукупності з покаранням, яке може загрожувати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в разі визнання винними у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких вони обвинувачуються, суд дійшов висновку про недостатність застосування до кожного обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, які на даний час не зменшились, у даному випадку тримання під вартою як ОСОБА_11 , так і неповнолітнього ОСОБА_10 є виправданим, цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, та застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення вказаних ризиків є недостатнім.
При цьому судом враховується що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин слід продовжити строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 139, 140, 322, ч.3 ст. 331, ст. 346, 372, 376,484 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
В порядку ст. 333 КПК України доручити СВ Холодногірського ВП ГУ Національної поліції в Харківської області провести слідчі (розшукові) дії для встановлення дійсного місцезнаходження свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з необхідністю виконання доручення суду відкласти судовий розгляд на 28 жовтня 2019 року 15 год. 00 хвил.
Доручити Холодногірському ВП ГУНП в Харківській області доставити в судове засідання 28 жовтня 2019 року о 15 год. 00 хвил. свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Контроль за виконанням судового доручення та ухвали про привід покласти на прокурора ОСОБА_5 .
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на 60 днів по 16 листопада 2019 року включно.
Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під вартою - по 16 листопада 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення, а обвинуваченими- з дня вручення їм копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 18 вересня 2019 року о 16 год. 30 хвил.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
Суддя- ОСОБА_2
Суддя - ОСОБА_3