Справа № 1-126/2009
іменем України
03 грудня 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
з участю прокурора Мазура Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с.Михайлівка Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ДП «Мурафський кар'єр», не судимого,
за ч. 1 ст. 367, ч.1 ст. 366 КК України ,
ОСОБА_1 згідно контракту № 513 від 06.04.04 призначений на посаду директора ДП «Мурафський кар'єр» код 00371943, згідно наказу Міністерства аграрної політики України № 95-п від 10.05.07, та контракту № 4187 від 10.05.07 строк дії трудового договору з ОСОБА_1 продовжено до 10.05.2010 р., в силу покладених обов'язків він виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому являється службовою особою.
Згідно статуту ДП «Мурафський кар'єр», керівник підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства ; має право без доручення діяти від імені підприємства, підписувати документи, пов'язані з його поточною господарською діяльністю , представляти його інтереси перед підприємствами , установами та організаціями, незалежно від форми власності , органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами, укладати договори та контракти, вчиняти інші дії, необхідні для здійснення своїх повноважень; організовує воробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства; розпоряджається коштами та майном підприємства; вчиняє інші дії необхідні для виконання належних йому повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок з доходів фізичних осіб включено до переліку загальнообов'язкових податків та зборів (обов'язкових платежів)
Згідно з п.1.13 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок з доходів фізичних осіб, це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим законом.
У відповідності з п. 1.15 ст.1 вказаного Закону, ДП «Мурафський кар'єр» є податковим агентом для працівників, які працюють на підприємстві, отримують зарплату і сплачують податки з доходів фізичних осіб.
При цьому податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримувати та сплачувати даний податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.1.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», сплата податку передбачається у строки встановлені для місячного податкового періоду, тобто 30 днів після звітного періоду.
Будучи службовою особою, директор ДП «Мурафський кар'єр» ОСОБА_1, маючи реальну можливість сплачувати податок з доходів фізичних осіб, в 2007 році не сплачував до державного бюджету нараховану в ДП «Мурафський кар'єр» суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 23 230,85 грн., (двадцять три тисячі двісті тридцять гривень 85 коп.) чим заподіяв фактичне ненадходження до бюджету вказаної суми грошових коштів. При цьому ОСОБА_1 мав реальну можливість сплачувати податок з доходів фізичних осіб, про що свідчить рух коштів по касі та по рахунках підприємства в розмірі 956 158 грн. в 2007 році., однак по службовій недбалості, ці кошти були використані на закупівлю пального та інших матеріалів використаних на господарські потреби підприємства.
Істотною шкодою спричиненою в результаті протиправних дій ОСОБА_1 є заподіяння збитків державному бюджету у вигляді ненадходження до нього в 2007 році податку з доходів фізичних осіб на суму 23 230,85 грн., що більш ніж в 100 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановленого для 2007 року в сумі 200 грн.
В 2008 році директор ДП «Мурафський кар'єр» ОСОБА_1 безпідставно, маючи реальну можливість сплачувати податок з доходів фізичних осіб, проявляючи службову недбалість, не сплатив до бюджету нараховану в 2008 році суму прибуткового податку в розмірі 43 141,01 грн., чим заподіяв фактичне ненадходження до бюджету вказаної суми грошових коштів. При цьому ОСОБА_1 мав реальну можливість сплачувати податок з доходів фізичних осіб, про що свідчить рух коштів по касі та по рахунках підприємства в розмірі близько 2 544 656 грн. в 2008 році, проте, ці кошти були використані на закупівлю пального та інших матеріалів використаних на господарські потреби підприємства.
Істотною шкодою спричиненою в результаті протиправних дій ОСОБА_1 є заподіяння збитків державному бюджету у вигляді ненадходження до нього в 2008 році податку з доходів фізичних осіб на суму 43 141,01 грн., що більш ніж в 100 разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановленого для 2008 року в сумі 257,5 грн.
Окрім цього, в порушення вимог п 6.2.2 ст. 6 статуту, щодо проведення своєчасного розрахунку з працівниками підприємства , а також вимог ст. 43 Конституції України, ст. ст. 1, 24 Закону України “Про оплату праці”, ст. 115 Кодексу Законів про працю України, ОСОБА_1, будучи службовою особою, безпідставно, маючи реальну можливість сплачувати заробітну плату працівникам, що підтверджується рухом коштів на підприємстві за 5 місяців 2009 року по касі (689 651, 73 грн.) та по рахунках ( близько 401 176 грн.), не виплачував її працівникам, в результаті чого станом на 01.06.09 борг ДП «Мурафський кар'єр» по оплаті праці становив 88 794, 31 грн., станом на 01.07.09 цей борг частково був погашений, проте також мав місце і становив 46,8 тис. грн.
При здачі статистичних звітів 1-ПВ “Звіт з праці”, форма яких затверджена Наказом Держкомстату України від 17.07.2007 року, ОСОБА_1 в червні та в липні 2009 року, будучи службовою особою, знаючи про заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати працівникам, умисно, з метою укриття заборгованості по заробітній платі від органів управління статистики, не відображав цю заборгованість в звітах за формою 1-ПВ “Звіт з праці” за травень та червень 2009 року, засвідчуючи своїм підписом недостовірні дані в цих звітах, надаючи їм цим самим статусу офіційності. Таким чином ОСОБА_1 показав, що заборгованість по заробітній платі в підприємстві відсутня, хоча по первинних бухгалтерських документах така заборгованість мала місце і становила станом на 01.06.09 в розмірі 88 794, 31 грн., а станом на 01.07.09 - 46,8 тис. грн., проте по формах 1-ПВ “Звіт з праці” за травень та червень 2009 р., які були підписані ОСОБА_1 та подані до управління статистики 2009 року, заборгованість по заробітній платі відсутня.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю, розкаюється в скоєному, просив суворо не карати. Згоден справу розглянути за спрощеним порядком.
Прокурор Мазур Ю.А. не заперечував про розгляд справи за спрощеним порядком.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно підсудний та інші учасники процесу розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності їх позиції у суду немає. Суд також роз'яснив підсудному та іншим учасникам процесу, що при таких обставинах вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями підсудний ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів, тому він повинен нести покарання за ч.1 ст.367, ч.1 ст.366 КК України.
Визначаючи міру покарання підсудному, суд врахував йому пом'якшуючі обставини: його щире каяття і сприяння розкриттю злочину, який вчинив вперше, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. На даний час підприємство ДП «Мурафський кар'єр» сплатило частину заборгованості податку на доходи фізичних осіб. Обставин, обтяжуючих покарання, суд не знаходить. З урахуванням пом'якшуючих обставин, суд вважає можливим призначити покарання у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст. 366, ч.1 ст.367 КК України.
Призначити йому покарання:
за ч.1 ст.367 КК України - дев'яносто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1530(одна ттисяча п'ятсот тридцять ) грн.
за ч.1 ст.366 КК України - п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят ) грн;
На підставі ст.70 КК України остаточну міру покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - дев'яносто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять ) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Накладений арешт на майно ОСОБА_1 зняти.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.