Справа № 640/13798/19
н/п 2/640/2515/19
18 вересня 2019 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Якуші Н.В.,
при секретарі судових засідань - Коваль А.О.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1
третьої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, узагальнені доводи інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з моменту подачі позову і до закінчення ним навчального закладу.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з відповідачем ОСОБА_4 вона перебувала у шлюбних відносинах з 06.08.1998 року по 09.11.2018 року. Шлюб між ними розірвано рішенням Київського районного суду м. Харкова 09.11.2018 року (справа №640/16461/18-ц). Від шлюбу мають двох дітей - повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачем. Зазначила, що починаючи з 01.06.2016 року їх син навчається за рахунок коштів фізичних осіб на денному відділенні факультету Архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова, строк навчання з 01.06.2016 року по 30.06.2020 року, що підтверджується довідкою з місця навчання №498/12 від 14.06.2019 року. Зазначила, що відповідач по справі є працездатною та працевлаштованою особою. Таким чином вважає, що відповідач має змогу утримувати їх спільну дитину у період її навчання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 07 серпня 2019 року ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просила суд врахувати долучити до матеріалів справи докази та задовольнити її позов у повному обсязі. Зазначала, що їй відомо, що відповідач працює та має змогу допомагати їй у зв'язку із навчанням сина.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи шляхом надсилання судової повстки, причини неявки суду не повідомив, клопотань та заяв до суду не надав, письмовий відзив на позовну заяву до матеріалів справи не долучав.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Цих випадків, суд не встановив, а відповідач суду не довів.
Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача належним чином користуватися своїми процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що будь-яких клопотань від відповідача не надходило, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не можуть перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив надані докази, які були своєчасно долучені сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Третя особа - ОСОБА_6 у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, що дійсно навчається на денному відділені в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова і на теперішній час поєднувати роботу і навчання змоги не має.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у шлюбних відносинах з 06.08.1998 року по 09.11.2018 року , від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 23.03.1999 року).
Відповідач ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_2 , що також, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.03.1999 року.
ОСОБА_6 зареєстрований та проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (а.с.25).
З довідки №498/12 від 14.06.2019 року Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова вбачається, що ОСОБА_2 є студентом 3 курсу факультету Архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва, денної форми навчання, навчається за рахунок коштів фізичних осіб (наказ №838-03 від 03.07.2018 року). Очікуваний термін закінчення навчання 30.06.2020 року (а.с.11).
Відповідно до копії договору №ХА-16-11-25 від 06.08.2015 року судом встановлено, що ОСОБА_2 є студентом денного факультету за спеціальністю Архітектура та містобудування, загальна вартість навчання складає 48000 грн. (а.с.41).
Судом також встановлено, що за заявою ОСОБА_2 йому дозволено сплачувати за навчання 4 курсу 7-8 семестру 2019/2020 навчального року щомісяця у зв'язку з тяжким матеріальним становищем по 2090 грн. (а.с.42).
Норми права, що підлягають застосуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток.
Згідно ст. 28 Конвенції про права дитини, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року дитина має право на освіту.
Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ч.1 ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Позиція суду та висновки суду за результатами розгляду справи.
Суд вважає, що ОСОБА_2 , у зв'язку з навчанням, потребує матеріальної допомоги для організації нормальних умов свого життя та навчання (проїзд, харчування, одяг, придбання підручників тощо).
При визначенні розміру аліментів, відповідно до вимог ст.ст. 182, 200 СК України, судом враховано матеріальне становище дитини та платника аліментів, інші обставини.
Потреба в матеріальній допомозі пов'язаною з навчанням.
Докази на підтвердження зазначеної обставини надані суду стороною позивача (а.с.41-42).
Законом не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітню дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів в кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
При цьому, в судовому засіданні встановлено, що відповідач є працездатною особою, є фізично здоровою особою, відомості про наявність інших дітей або непрацездатних дружини, батьків в матеріалах справи не містять.
Відповідач мешкає окремо, допомогу на утримання сина не надає.
Обставини, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти на період навчання ОСОБА_2 саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.
З врахуванням наведеного, приймаючи наявність у ОСОБА_3 можливості утримувати сина, наявність якої відповідачем спростована не була, а також керуючись принципом розумності та справедливості, розмір аліментів на утримання повнолітнього сина, яка продовжує навчання, визначається судом в обсязі 1500 грн., що буде стягуватися до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 двадцяти трьохрічного віку.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходить з того, що в разі матеріальної наявності можливості саме на обох батьків покладається обов'язок надавати матеріальну допомогу дитині, що продовжує навчання. Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 є студентом денного відділення, а тому не має змоги працювати повний робочий день, мешкає разом із позивачем, що свідчить про те, що позивач забезпечує третю особу місцем мешкання, харчуванням та необхідними побутовими речами, суд, виходячи з засад розумності та справедливості, розподіляє існуючи витрати на ОСОБА_2 між батьками, та приходить до висновку про часткове задоволення позову. На думку суду, покладення обов'язку щодо сплати коштів за навчання ОСОБА_2 лише на батька дитини є необґрунтованим, оскільки належними доказами не було підтверджено, що відповідач має достатні матеріальні можливості для сплати заявлених у позові вимог в повному обсязі.
Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Судові витрати.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Крім того, у відповідність до положень ч.1 п.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1500 грн., щомісячно, починаючи з 12.07.2019 року і до закінчення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 23 років.
В решті позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 у розмірі аліментів в межах виплат за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,
Відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 18 вересня 2019 року.
Суддя-