Справа№ 640/6953/19
н/п 2/640/1862/19
"06" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого -судді - Сенаторова В . М .,
при секретарі - Явнюк К. Р .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненя неустойки за прострочення сплати аліментів, -
03.04.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно виконавчого листа №640/7442/17, виданого 31.10.2017 Київським районним судом м. Харкова у розмірі 14538,93 грн., за період з травня 2017 року по грудень включно 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 змінено розмір аліментів, стягнутих рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2013 року (справа №640/1770/13-ц) та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частину з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На виконання вказаного рішення Київським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист №640/7442/17 від 31.10.2017, який перебуває на виконані у МВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області.
Боржник, відповідач по справі, ухиляється від участі в утриманні дитини та належного виконання рішення суду, не сплачує аліменти, у зв'язку з чим має заборгованість по сплаті аліментів.
Із розрахунків заборгованості по аліментам, наданого МВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів позивачеві на утримання дитини та становить: 59408,34 грн.
Зазначила, що загальна сума неустойки від суми несплачених аліментів, що підлягає стягненню з відповідача за період з травня 2017 року грудень 2018 року включно, і відповідно до наданого нею розрахунку становить 14538,93 грн., яку просила стягнути з відповідача, а її позовні вимоги задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явилась, представник позивача за договором ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. В разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою свого місця реєстрації, про що свідчать зворотні повідомлення в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву, заперечень проти позову або заяви про розгляд справи без його участі не надав. Згідно ч .2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Ухвалою Київського районного суду м. Харків від 11 травня 2019 року ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. «Розумність тривалості провадження» має оцінюватись в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета розгляду для заявника. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, надавши доказам правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2017 змінено розмір аліментів, стягнутих рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02 квітня 2013 року (справа №640/1770/13-ц) та стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/3 частину з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Із розрахунків заборгованості по аліментам, наданого МВДВС по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів позивачеві на утримання дитини та становить: 59408,34 грн. станом на 31.12.2018. / а.с. 9-10 /
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини першої статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розрахований позивачем розмір пені становить 14538,93 грн.
Суд, погоджується з таким способом обрахунку пені позивачем, виходячи з наступного.
Так, Постановою від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду відійшла від правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-94цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16 та визначила, що обрахунок пені має здійснюватися за іншою формулою, ніж застосовувалась раніше.
Відходячи від правової позиції, викладеної у вищевказаних постановах Верховного Суду України, ВП ВС зазначила, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Тому, відповідно до вимоги ст.196 СК України позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 14538,93 грн. відповідно до наданого розрахунку. / а.с.3-4/
Таким чином, розглянувши справу в межах визначеного позивачем предмету спору та підстав для задоволення позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненя неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , пеню за несвоєчасну виплату аліментів у розмірі
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 06 вересня 2019 року.
Суддя -