Справа № 638/9459/18
Провадження № 4-с/638/147/19
13 вересня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.
секретаря Мунтяну І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області, -
Заявник звернувся до суду з вищевказаною скаргою та просить визнати дії державного виконавця Щепелевої Г.М. Шевченківського відділу ДВС міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, які виявилися у здійсненні розрахунку заборгованості від 01.07.2019 року та винесені незаконних постанов від 01.07.2019 року про арешт майна та про розшук майна боржника від 03.07.2019 року незаконними; зобов'язати державного виконавця Щепелеву Г.М. стягувати аліменти на утримання неповнолітніх доньок в розмірі 5500 грн на кожну за період з 04.07.2018 року по 23.05.2019 року в загальному порядку щомісячно, при цьому саму аліментів на одну дитину за один місяць не повинна перевищувати 5500 грн; стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області матеріальні збитки у сумі 130935,48 грн та судові витрати. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що здійснивши розрахунок заборгованості по сплаті аліментів державний виконавець перевищила свої повноваження, в постанові про відкриття провадження не зазначено суму сплати заборгованості у розмірі 130935,48 грн та постанова направлена йому не наступного дня, через що заявник був обмежений у своїх правах власності.
У судове засідання сторони не з'явились, представник заявника та Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області надали заяви про розгляд скарги за їх відсутності, державний виконавець надав відзив в якому просив відмовити у задоволенні скарги..
Суд, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.04.2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 5500 грн на кожну доньку щомісячно, починаючи з 04.07.2018 року і до досягнення ними повноліття.
Відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень 21.06.2019 року відкрито виконавче провадження №59389807 у Шевченківському ВДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області та копія ухвали направлена засобами поштового зв'язку 24.06.2019 року ОСОБА_1 за №6102228688478 та за відомостями офіційного сайту Укрпошти вручено 29.07.2019 року.
01 липня 2019 року державним виконавцем складено розрахунок заборгованості по сплаті аліментів на підставі виконавчого листа №638/9459/18 виданого 30.05.2019 року розмір якої складає 130935,48 грн з розрахунку по 11000 грн кожного місяця. 01.07.2019 року державним виконавцем винесно постанову про арешт майна боржника з метою реального виконання рішення суду. 03.07.2019 року винесно постанову про розшук майна боржника у зв'язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ст. 18).
Заявник зазначає, що 11.07.2019 року звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області та повідомив про добровільне виконання рішення суду за два місяці.
Згідноч.1 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Відповідно до ч.4 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч.8 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Постанова про відкриття провадження направлена 24.06.2019 року, тобто наступного робочого дня рекомендованим поштовим відправленням.
Таким чином, суд не приймає доводи заявника про необхідність зазначення у постанові про відкриття провадження суми заборгованості та несвоєчасне направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Частиною 3 статті 195 СК України визначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
А відтак суд відхиляє доводи заявника про перевищення повноважень державним виконавцем щодо здійснення розрахунку заборгованості.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову і саме з цього моменту державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості за аліментами. Заявником надано квитанції про сплату аліментів на рахунок ОСОБА_3 від 16.07.2019 року, 10.07.2019 року, 05.07.2019 року, тобто після складення розрахунку заборгованості державним виконавцем. Квитанції від 28.06.2019 року, 31.05.2019 року адресовані ОСОБА_3 , порядок виплати стягнутих грошових сум врегульований статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження»
Відомості про повідомлення саме державного виконавця про добровільне виконання рішення суду заявником не надано.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території та обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч.4 ст.13, ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України).
Право на отримання кінцевого результату (повне виконання судового рішення) є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися, як складова частина судового розгляду (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Враховуючи викладене, оскільки всі дії державним виконавцем вчинено у межах компетенції, в строки встановлені Законом України «Про виконавче провадження», скарга на бездіяльність державного виконавця не підлягає задоволенню.
Керуючись, ст.ст.1,26,71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 81, 447-451, ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий