cправа № 570/4061/19
провадження № 1-кс/570/1248/2019
27 серпня 2019 року
Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.П.Могили 24) клопотання слідчого СВ Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час провадження досудового розслідування у формі процесуального керівництва, прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню № 12019180180001095
про арешт майна,
з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий у клопотанні від 03 липня 2019 року просить накласти арешт на виявлені та вилучені 02 липня 2019року речові докази.
Розгляд даного клопотання проводився без участі власників з метою унеможливлення впливу на встановлення об"єктивної іститни в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, прийшов до таких висновків.
Згідно клопотання, 23 серпня 2019 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_5 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин, які виникли в результаті тривалого протиправного насильства зі сторони її чоловіка ОСОБА_6 , який в той час спав, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, підійшла до ліжка зі сторони його голови, за допомогою ганчірки, яку обмотала навколо шиї, позбавила можливості дихати, від чого ОСОБА_6 помер на місці події.У подальшому ОСОБА_5 за допомогою ножа, пилки та сокири почала вчиняти дії по розчленуванню трупа ОСОБА_6
23 серпня 2019 року за даним фактом розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.115 КК України, о 14 год. 50 хв. цього ж дня ОСОБА_5 затримано як підозрюваного у вчиненні даного злочину, 24 серпня 2019 року повідомлено про підозру у його вчиненні.
Відповідно до вимог ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується тільки на підставах, передбачених ст.ст.132, 170 КПК України. Оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинне здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтовувати таку ініціативу з посиланням на норми закону. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову /ч.1 ст.170 КПК України/.
Згідно ч.3 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно, яке є предметом кримінального правопорушення, в тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Вважаю, що існують достатні підстави для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в КПК України. Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Вважаю, що такі вимоги закону виконані, тому клопотання, яке подане з передбачених законом підстав та у встановленому законом порядку, за формою і змістом відповідає КПК України, підлягає до задоволення.
Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за клопотанням осіб, які не були присутні при розгляді питання про його арешт.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.131, 167, 170, 173 КПК України, слідчий суддя
накласти арешт на предмет, ззовні схожий на ніж з полімерною ручкою з нашаруванням речовини бурого кольору, який поміщено до картонної коробки, яка опечатана паперовою биркою з підписами учасників процесуальної дії; два предмети ззовні схожих на ножі, які поміщено до картонної коробки, яка опечатана паперовою биркою з підписами учасників процесуальної дії; предмет ззовні схожий на сокиру з нашаруванням речовини бурого кольору, яку поміщено до картонної коробки, яка опечатана паперовою биркою з підписами учасників процесуальної дії; жіночі тапочки з нашарування речовини бурого кольору, які поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» №4446557; покривало з нашаруванням речовини бурого кольору, яке поміщено до спеціального пакету «Національна поліція України Головне слідче управління» №7244169.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1