Справа №2-14/2009 р.
Рішення
Іменем України
4 грудня 2009 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого Кіосак Н.О.,
за участю секретаря Чорної Н.М..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовною заявою, в якій вказують, що 28.06.2006р. в газеті «РІА» №26 було опубліковано оголошення про продаж будинку в с. Яришівка, що на праві часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 23.08.2006р. вони попередньо домовились про купівлю садиби в с. Яришівка за 20000 доларів США, звернулись до Тиврівської держноткори для оформлення договору купівлі-продажу , однак державний нотаріус відмовив в оформленні цього договору , мотивуючи відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. ОСОБА_3 повідомила , що необхідні документи підготує на протязі 7-10 днів. На підтвердження своїх намірів відповідачі надали довіреності на ім»я ОСОБА_2 на управління будинком.
Після цього їм було передано довідку-характеристику , з якої вони дізнались про суттєву різницю фактичних даних щодо площі будинку та земельної ділянки із вказаними в пропозиції до укладення договору купівлі-продажу . На пропозицію відповідачів значно знизити вартість будинку та господарських споруд , вони сплатили їм по 5000доларів США. ОСОБА_3 запевняла , що документи будуть виготовленні в тиждневий термін.
Оскільки будинок був в занедбаному стані вони, як добросовісні набувачі , розпочали ремонт будинку. Однак, починаючи з 23.08.2006р. відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.
Просять визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, укладний між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5000грн., моральної шкоди 1700грн., мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 самовільно, без їх дозволу , належного дозволу місцевих органів державно- архітектурно-будівельного контролю вчинили незаконне перепланування та реконструкцію вказаного житлового будинку, на присадибній земельній ділянці вирубали дерева, чим завдали їм майнової шкоди на зазначену суму. Крім того, внаслідок порушення їх прав, з вини відповідачів їм завдано моральних страждань, вони отримали сильний нервовий стрес, негативні емоції призвели до погіршення стану здоров»я, втрачено нормальні життєві зв»язки , вони змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відбувся, так як вони не дійшли згоди щодо істотної умови договору - ціни.
В ході судового розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінили позовні вимоги, подали заяву , в якій просять стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 38693 грн., моральної шкоди 1700грн., , зазначивши , що вартість знищених дерев згідно акту від 10.10.2007р. складає 8959 грн. , відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №658 вартість ремонтно-відновлювальних робіт в житловому будинку становить 29734грн.
В судовому засіданні позивачі -відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, зустрічний позов не визнали, мотивуючи тим, що дерева вони не зрубували, ремонтні роботи в будинку проводились, так як вважали , що домовились з відповідами про його продаж , крім того відповідачі надали довіреність ОСОБА_2 на його управління , а будинок потребував ремонту. В грудні 2006р. в телефонному режимі домовились з ОСОБА_3 про продаж будинку за 20000доларів, з ОСОБА_4 про ціну будинку такої розмови не було , на момент передачі коштів відповідачам в сумі 10000 доларів в рахунок купівлі-продажу будинку згоди щодо конкретної ціни спірного домоволодіння між ними досягнуто не було.
Відповідачі -позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх представник ОСОБА_5 зустрічний позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, первісний позов не визнали, мотивуючи тим, що договір купівлі-продажу вони не уклали, так як згоди щодо ціни житлового будинку з господарськими спорудами між ними не досягнуто . ОСОБА_3 заперечує проти того, що в грудні 2006р. вона погодилась продати спірне домоволодіння за 20000 доларів США..
Суд , вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає , що в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 необхідно відмовити, зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволити частково .
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - співвласники житлового будинку згідно рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.06.2009р. , яким за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі даного рішення суду вказаний житловий будинок зареєстрований за ними на праві особистої власності ВООБТІ 15.08.2006р., що стверджується реєстраційним посвідченням (а. ін. с.43-45) .
Відповідно до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору , але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення , суд може визнати такий договір дійсним.
Однак по справі не надано доказів про досягнення між сторонами згоди щодо істотної умови договору купівлі-продажу - ціни житлового будинку з господарськими будівлями .
Крім того, відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними « (п. 13) , вирішуючи спір про визнання правочину , який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати , що норма частини другої статті 220 ЦК ( 435-15) не застосовується щодо правочинів , які підлягають і нотаріальному посвідченню , і державній реєстрації , оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов»язується з державною реєстрацією, тому вони є не укладеними і не створюють прав та обов»язків для сторін.
Крім того, на розгляді Тиврівського районного суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому позивачі просили зобов»язати відповідачів виконати свої зобов»язання щодо документального оформлення угоди купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . Рішенням Тиврівського районного суду від 30.03.2007р., що ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 15.06.2007р. залишено без змін , в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про примусове виконання зобов»язання відмовлено (а.с. 68-72, 117-118). .
Враховуючи викладене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу необхідно відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 частині відшкодування майнової підлягає задоволенню частково, в сумі 9440грн.
Відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи №83 від 27.05.2009р. влаштування додаткового фундаменту та цегляної стіни у спірному будинку підвищує жорсткість фундаменту будівлі.
Однак згідно з довіреностями від 23.08.2006р. (а.с. 11, 12) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали право ОСОБА_2 управляти належним їм частками спірного будинку , здійснювати поточний ремонт будинку.
Відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи №83 від 27.05.2009р. при огляді житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено, що демонтовані дверні коробки та полотна у вітальні 1-1 та між коридором 1-8 і кухнею 109; в житловому будинку не проводився капітальний ремонт, а зроблено реконструкцію житлового будинку , а саме перепланування ; під час огляду житлового будинку встановлено, що у вітальні 1-1 замуровано дверний отвір, вибито цегляний отвір для дверного пройому та побудована цегляна стіна, розібрані сходи з вулиці, в кімнаті 1-2 замурований віконний отвір , між коридором 1-8 та кухнею 1-9 розібрано цегляну перегородку та демонтовано дверний отвір , в коридорі 1-8 демонтовано піч.
Крім того, відповідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку ( квартири) , що належить громадянинові на праві приватної власності , провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів..
Відповідно дозволу органів місцевого самоврядування на здійснення перепланування будинку суду не надано..
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України особа , якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати , яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки) .
Відповідно до висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи №83 від 27.05.2009р. вартість відновлювальних робіт підрядним способом складає 9440 грн.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 висновки проведеної нею експертизи №83 від 27.05.2009р. підтвердила, пояснивши, що визначена нею вартість відновлювальних робіт - це сума коштів, необхідна для приведення будинку до попереднього стану .
Суд не бере до уваги висновки судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз №658 від 15.04.2008р. про вартість ремонтно-відновлювальних робіт, як такі, що спростовуються висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи №83 від 27.05.2009р.
Позов в частині відшкодування майнової шкоди за знищені дерева суд вважає недоведеним , оскільки доказів на обґрунтування обставин щодо знищення вказаних дерев, відповідачами суду не надано. Крім того, постанова КМУ №1464 від 5.12.1996р. , на яку посилаються позивачі для обчислення розрахунку збитків, регулює порядок відшкодування шкоди , завданої лісовому господарству, а не фізичним особам.
В задоволенні зустрічного позову про відшкодування моральної шкоди суд також вважає за необхідне відмовити за недоведеністю, оскільки позивачами не доведено в чому полягає моральна шкода, доказів про погіршення стану їх здоров»я, про порушення у них нормального ритму життя, суду не надано.
Судові витрати позивачів за зустрічним позовом складають 3500 грн. на правову допомогу ( а.с 76), судовий збір 336грн. ( а.с. 167), 51 грн. (а.с.60), 8.5 грн. (а.с. 60) судовий збір за розгляд позову немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) ( п. п.»д» . п.1 ст. 3 Декрету КМУ «Про Державне мито» ) від 21.01.1993р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. (а.с. 59). Доказів про вартість проведення експертизи від №83 від 27.05.2009р. суду не надано.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати суд присуджує пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак стягненню підлягають судові витрати в сумі 924, 40 грн.
Керуючись ст..ст..10,11, 60,61, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 22,23, 220, 657, 1166, 1190 ЦК України,-
вирішив :
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями відмовити.
Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на відшкодування шкоди 9440 грн. та судові витрати 924, 40 грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб, апеляційна скарга протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.
Головуючий Н.О.Кіосак