Справа № 120/706/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
18 вересня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Сторчака В. Ю. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства "Конкурент" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В лютому 2019 року селянське (фермерське) господарство "Конкурент" (далі С(Ф)Г "Конкурент") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі ДФС України), в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 28.08.2018 року № 895667/23107090;
-зобов'язати ДФС України, зареєструвати податкову накладну С(Ф)Г "Конкурент" від 15.10.2017 року № 8 в ЄРПН;
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 28.08.2018 року № 895668/23107090;
-зобов'язати ДФС України, зареєструвати податкову накладну С(Ф)Г "Конкурент" від 15.10.2017 року № 7 в ЄРПН.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року позов задволено:
-визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 28.08.2018 року № 895667/23107090;
-зобов'язано ДФС України, зареєструвати податкову накладну С(Ф)Г "Конкурент" від 15.10.2017 року № 8 в ЄРПН;
-визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 28.08.2018 року № 895668/23107090;
-обов'язано ДФС України, зареєструвати податкову накладну С(Ф)Г "Конкурент" від 15.10.2017 року № 7 в ЄРПН.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу.
В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що із підтверджуючих документів, наданих С(Ф)Г "Конкурент" на підтвердження господарської діяльності, неможливо встановити підтвердження щодо перевезення товару, оскільки відсутні товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, та виписані на покупця видаткові накладні.
Також скаржник просив звернути увагу, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності операцій за якими були складені податкові накладні. При цьому послався на практику окружних адміністративних судів по справах № 804/5249/17 та №815/4416/17.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за результатами здійснення господарських операцій між С(Ф)Г "Конкурент" та ТОВ "Кернел-Трейд", позивачем 15.10.2017 надано до реєстрації податкову накладну №7 на поставку соняшника.
26.10.2017 реєстрацію податкової накладної № 7 від 15.10.2017 зупинено на підставі п. 6 критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ 13.06.2017 № 567.
22.11.2017 С(Ф)Г "Конкурент" подано повідомлення № 1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 7 реєстрація якої зупинена, разом із поясненнями про вид діяльності господарства, наявну в оренді землю та про площі посіву культури (соняшника).
Відповідно до даних з квитанції № 1 від 04.11.2017 року документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні, із зазначенням подбати про прийом квитанції № 2.
04.11.2017 позивачем отримано квитанцію № 2 із зазначенням того, що документ не прийнято та рекомендовано перевірити правильність даних підписанта.
Також 16.10.2017 підприємством подано на реєстрацію податкову накладну № 8 на поставку насіння соняшника (урожай 2017 року) з відзначеним покупцем ТОВ "Кернел-Трейд" на суму 470820 грн., з якої ПДВ склало 78470,03 грн.
03.11.2017 реєстрацію податкової накладної № 8 від 16.10.2017 року зупинено підставі п. 6 критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ 13.06.2017 року № 567.
04.11.2017 С(Ф)Г "Конкурент" сформовано та подано повідомлення № 6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК № 8 реєстрація якої зупинена, разом із поясненнями про загальну площу обробітку та площу посіву соняшника у 2017 році.
Відповідно до даних з квитанції №1 від 04.11.2017 зазначено, що документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні, із зазначенням подбати про прийом квитанції № 2.
В той же день С(Ф)Г "Конкурент" отримано квитанцію № 2 в якій вказано, що документ не прийнято та рекомендовано перевірити правильність даних підписанта.
Позивачем повторно подано повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ рахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, надано пояснення, щодо реєстрації фермерського господарства та посівних площ, а також додатково надані документи у вигляді видаткових накладних та договору покупця.
27.08.2018 С(Ф)Г "Конкурент" отримало квитанцію № 1 за змістом якої документ доставлено до ДФС України та збережено на центральному рівні, із зазначенням подбати про прийом квитанції № 2. В той же день надійшла квитанція № 2 із зазначенням того, що документ прийнято до розгляду, та рекомендовано дочекатися результату розгляду.
В послідуючому, 28.08.2018 відповідачем прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 в зв'язку з ненаданням платником копій документів, а саме: первинних документів, щодо постачання придбання товарів та послуг, розрахункові документи, документи, щодо підтвердження відповідності продукції наявність якої передбачена договором.
Не погоджуючись з рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачем не доведено належними доказами факт надання платником податку (позивачем) копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №7 від 15.10.2017.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить зі слідуючого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим Кодексом України (ПК України).
Так, пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У п.74.2. ст.74 ПК України зазначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як передбачено п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Зі змісту пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29/12/2010 року (з наступними змінами та доповненнями, далі Порядок № 1246) слідує визначення, що податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Крім того, пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.
При цьому, згідно підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
01.01.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» № 2245-VIII від 07.12.2017.
Вказаним Законом, пункт 201.16. Податкового кодексу України викладено в новій редакції, за якою: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок №117).
Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У пункті 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, «Критерії ризиковості платника податку» комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
-платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
-платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
-наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Між тим, відповідачем не було надано інформації щодо внесення до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв позивача та рішення, на підставі якого останнього віднесено до такого переліку.
Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у ПН/РК.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до положень пунктів 21 та 22 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 висловив правову позицію, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Як вбачається зі спірних рішень № 895667/23107090 та № 895668/23107090 підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів, що підтверджують відповідність продукції, наявність яких передбачена договором або законодавством.
Вказане свідчить, що оскаржувані рішення містять лише формальну підставу для їх прийняття, оскільки в останніх не зазначено, якими мотивами керувалася Комісія ДФС України, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Крім того, податковим органом у рішеннях не зазначено, які саме порушення законодавства виявлені в документах, поданих позивачем та які необхідно надати.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” визначив, що “…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянт не довів правомірності спірних рішень комісії ДФС України 28.08.2018 року № 895667/23107090 та № 895668/23107090 про відмову в реєстрації податкових накладних від 15.10.2018 №№7,8.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що за з'ясованих та встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Сторчак В. Ю. Іваненко Т.В.