18 вересня 2019 року
Київ
справа №П/811/271/17
адміністративне провадження №К/9901/26382/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №П/811/271/17 за позовом Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішень,
Агрофірма «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2016 та від 26.01.2017, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 192495,00грн. та накладено штрафну санкцію у розмірі 4338629,00грн; накладено штрафну санкцію у розмірі 510,00грн; зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за червень 2016 року на 551,00грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 адміністративний позов задоволено частково.
Головне управління ДФС у Кіровоградській області оскаржило зазначене рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 апеляційна скарга відповідача залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області повернуто з підстав неусуненням недолік апеляційної скарги, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а заявлене відповідачем клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліку щодо сплати судового збору, обґрунтоване посиланням на неможливість забезпечення такої сплати в установлений в ухвалі від 21.06.2019 строк, визнано судом безпідставним.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 про повернення апеляційної скарги заявнику.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що Третій апеляційний адміністративний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявнику порушив норми процесуального права, зокрема, норми, якими закріплено принцип на забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення, оскільки обсяг бюджетного фінансування витрат не залежить від волі податкового органу. На переконання суб'єкта владних повноважень, оскаржуване судове рішення є неправомірним та таким, що позбавляє контролюючий орган можливості скористатися своїм законним правом на відстоювання інтересів держави у відповідних судових інстанціях.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, або подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частини 2, 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина п'ята статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виканням вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.06.2019 про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання платіжного документа, відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв'язку з блокуванням рахунків Головного управління ДФС у Кіровоградській області та проведенням безспірного списання коштів в рахунок погашення заборгованості за рішеннями суддів, в яких останній виступає боржником.
При цьому документа про сплату судового збору у визначеному розмірі відповідачем надано не було.
У відповідності до положень статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до приписів статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу суб'єкта владних повноважень.
З огляду на наведене, посилання апелянта на незадовільний стан фінансування витрат на оплату судового збору, як на підставу задоволення його клопотання про продовження процесуального строку на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не може бути визнано судом таким, що заслуговує на увагу, оскільки сам факт відсутності можливості проведення оплати, який відбувся за суб'єктивних обставин (невиконання відповідачем власних грошових зобов'язань), не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що обставини щодо фінансування діяльності суб'єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дотримався норм статті 169, пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, у свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення також не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №П/811/271/17 за позовом Агрофірми «Хлібороб» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
..........................
...........................
............................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду