Іменем України
17 вересня 2019 року
Київ
справа №826/11643/17
адміністративне провадження №К/9901/16534/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року (ухвалене судом у складі судді Літвінової А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Бужак Н.П., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) по справі № 826/11643/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ) Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, в якому просила:
- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невнесення ОСОБА_1 до Переліку вкладників в Загальний реєстр вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до списку по виплатах в рамках гарантованої суми по відшкодуванню вкладу з договором банківського вкладу (депозиту) № 006-29553-160215 "Найкращий від Миколая" у доларах США, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" 16 лютого 2015 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що судом не виявлено, а відповідачем не доведено, що спірний договір має ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначено, що чинне законодавство не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом є кошти, внесені безпосередньо вкладником.
Крім того, відповідачем не було надано суду доказів того, що позивачем укладено договір банківського вкладу з метою порушення публічного порядку, що дії позивача спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження та/або незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору.
До того ж, як зазначили суди, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 червня 2019 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що суди дійшли невірного висновку, що позивача потрібно включити до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки договір банківського вкладу (депозиту) визнаний нікчемним з підстав укладення даного правочину з порушенням публічного порядку, з наданням умовами договору переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку, а також з метою штучного створення обов'язку Фонду відшкодувати суму вкладу внаслідок дроблення суми з рахунку іншого клієнта.
Верховний Суд ухвалою від 19 червня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 призначено справу до розгляду в попереднє судове засідання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №006-29553-160215 "Найкращий від Миколая" у доларах США, умовами якого передбачено залучення від позивача вкладу у розмірі 7 000, 00 доларів США на строк до 17.05.2015 (включно) на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам від 30.01.2019, на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 16.02.2015 року було зараховано грошові кошти у розмірі 7 000,00 доларів США.
Зазначені обставини не заперечуються відповідачем.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", яким з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 08.04.2015 №71 до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року №51 внесено зміни, а саме: викладено пункт 2 цього рішення у такій редакції: " 2. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03 березня 2015 року по 02 вересня 2015 року включно".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 №147 строки здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015 року включно.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02.10.2015 №664, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 02.10.2015 №181.
Відповідно до вказаного рішення розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з 05.10.2015 по 04.10.2017 та призначено уповноважену особу Фонду - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Листом від 31.05.2017 №05-3364349 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 16.02.2015 №006-29553-160215 на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивачка, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також не виплати гарантованої суми, оскільки така бездіяльність суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує її право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся з даним позовом до суду.
Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за її банківським вкладом (депозитом) у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач уклав з ПАТ "Дельта Банк" договір банківського вкладу (депозиту) та на відповідних рахунках розміщено кошти, а тому в розумінні закону позивач є вкладником.
Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до початку віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.
Колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.
Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.
Частина 3 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Відповідач вважав нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої п. 7 ч. 3 ст. 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Суд вважає, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Метою п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
Посилання відповідача на той факт, що договір банківського вкладу позивача укладався у період дії постанови НБУ №692/БТ від 30.10.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних", колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу. Доказів зворотного відповідачем не надано та судами не встановлено. Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для нього наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.
Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі № 826/11643/17 без змін.
Керуючись ст. 243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
постановив:
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі № 826/11643/17 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Тацій
Судді: А.І. Рибачук
Т.Г. Стрелець