П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/4030/17
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про відвід суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду Федусика А.Г. та Бойка А.В. по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним адміністративним позовом до заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. про встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року у задоволені адміністративного позову було відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року суд прийняв до свого провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року по справі за її адміністративним позовом до заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Колебошина С.В. про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, звільнив апелянта від сплати судового збору та відкрив апеляційне провадження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №8 на 18 вересня 2019 року о 14:30.
04 вересня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Федусика А.Г. та Бойка А.В., яка обґрунтована тим, що суддя Федусик А.Г. знехтував відповіддю на подані апелянтом заяви від 05 серпня 2019 року та від 20 серпня 2019 року, та не оглядом (не ознайомленням) доказів по справі № 815/6096/17, №522/5199/18, які взаємопов'язані зі справою 815/4030/17. Стосовно підстави для відводу судді Бойка А.В. заявником вказано на допущену описку суддею в окремій думці по справі № 815/1136/17. З огляду на наведені підстави, у заявника виникає сумнів у неупередженості чи об'єктивності вказаних суддів при розгляді цієї справи.
Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає зазначені доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві про відвід, необґрунтованими, а заяву такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).
Разом з тим, наведені позивачем доводи не можуть вважатися обставинами, які викликають сумнів у безсторонності суддів та бути підставою для їх відводу.
Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 03 липня 2019 року, справа № 826/14033/17.
Суд касаційної інстанції по вказаній справі зазначив, що наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддею по справі правової позиції при розгляді нею інших справ, а також незгода з постановленням цим суддею ухвали, якою вирішено процедурне питання не можуть визнаватись, у розумінні вказаних вище норм (які регулюють питання про відвід), підставами для відводу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що заявником не наведено посилань на порушення конкретних приписів ст. 36 КАС України та судом також не встановлено будь-яких інших підстав для відводу, передбачених у ст.ст. 36, 37 КАС України.
Згідно до вимог ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 321, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Федусика А.Г. та Бойка А.В. - відмовити.
Зупинити провадження у справі до вирішення питання про відвід.
Передати справу для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України, в іншій частині рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.