17 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6874/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (суддя - Кучма К.С., повний текст складено 01.02.2019р.) у справі №0440/6874/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» звернулося до суду з позовом, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та Державної фіскальної служби України щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Дніпровський металургійний завод" в розмірі - 752 697 грн. за звітний період жовтень 2015 року, за який подано декларацію, на рахунок № НОМЕР_1 ПАТ "СІТІ БАНК", МФО 300584;
- зобов'язати відповідачів внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПАТ "Дніпровський металургійний завод" (код ЄДРПОУ 05393056) в розмірі - 752 697 грн. за звітний період жовтень 2015 року, за який подано декларацію, на рахунок № НОМЕР_1 ПАТ "СІТІ БАНК", МФО 300584.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган, після набрання чинності Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 26, тобто з 01.04.2017p., мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання. Однак, відповідачами не було здійснено внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 752 697 грн., відповідно товариство не отримало бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у розмірі 752 697грн. З цих підстав позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.04.2017, з часу набрання чинності Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 26, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачами даних щодо узгодженої суми ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 752 697 грн., право на бюджетне відшкодування якої підтверджено судовим рішенням у справі № 804/1666/16, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування внесено не було, то суд вказав на порушення прав позивача у спірних відносинах, що і стало підставою для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилався на таке. Так, за позицією скаржника, судом першої інстанції не надано належну оцінку тим обставинам, які свідчать про те, що судове рішення у справі № 804/1666/16, яким визначено право позивача на бюджетне відшкодування, хоча і набрало законної сили, але оскаржується контролюючим органом у касаційному порядку. З цих підстав скаржник вказує на те, що оскільки процедура судового оскарження не була закінчена, то спірні суми ПДВ не можливо вважати узгодженою сумою бюджетного відшкодування. Крім цього, скаржник посилається на те, що з 01.01.2017р. змінено механізм відшкодування ПДВ та концепцію його адміністрування. Згідно з вказаним порядком до 1 лютого 2017 року ДФС повинен був сформований Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, які були подані до 1 лютого 2016 року і за якими станом на 1 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. В той же час, як зазначає скаржник, на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, та структури такого реєстру, що на думку відповідача унеможливлює задоволення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Фактично позиція позивача полягає у тому, що алгоритм дій контролюючого органу щодо внесення заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, читко визначений податковим законодавством, у зв'язку з чим у спірних відносинах контролюючим органом допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення до Реєстру заяви позивача відносно узгодженої суми ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 752 697грн., право на бюджетне відшкодування якої підтверджено судовим рішенням у справі №804/1666/16.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ПАТ "Дніпровський металургійний завод" є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 05393056 та перебуває на обліку у Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.
20.11.2015 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року № 9237839796, в якій заявило суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 028 975 грн.
За наслідком поданої заяви відповідачем-1 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Дніпровський металургійний завод" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2015 року, про що складено акт від 26.02.2016 р. № 37/28-01-42-02-05393056.
В акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року у розмірі 886 991 грн.
На підставі акту перевірки від 26.02.2016 р. № 37/28-01-42-02-05393056 відповідачем-1 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000214202 від 15.03.2016 р., згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 886 991 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 443 495,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем у судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 року у адміністративній справі №804/1666/16 адміністративний позов позивача було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000214202 від 15.03.2016 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 845 741 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі - 422 870,50грн.
31.08.2017 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 804/1666/16, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, залишено без задоволення. Апеляційна скарга ПрАТ "ДМЗ" задоволена. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 р. скасована та прийнята нова постанова про задоволення позову в повному обсязі.
07.06.2018 року позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 3618 про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку за жовтень 2015 року в розмірі 752 697 грн.
Відповіддю відповідача-1 від 09.07.2018 р. № 29043/10/28-10-46-12 позивач повідомлений про відсутність механізму відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структуру такого реєстру.
Встановлені обставини також свідчать про те, що різниця між сумою зменшеного бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковим повідомлення-рішенням від 15.03.2016 р. № 0000214202 (сума 845 741 грн.) та заявленою сумою в адміністративному позові (752 697 грн.) відшкодована відповідачами.
Отже неможливість отримання позивачем бюджетного відшкодування у сумі 752697грн., внаслідок невиконання контролюючим органом свого обов'язку щодо внесення до Реєстру заяви позивача відносно узгодженої суми ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 752 697грн., стало підставою звернення із позовом до суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами суд першої інстанції правильно виходить із того, що з 01.01.2017 змінено механізм відшкодування ПДВ та концепцію його адміністрування.
Так 01.01.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким внесення зміни, зокрема: до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з підпунктом 200.7.1. пункту 200.7. статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2. пункту 200.7. статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12. статті 200 ПК України.
Так, відповідно до підпункту "а" пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13. цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13. ст.200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19. статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 01.02.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01.04.2017 року.
Вказаною Постановою передбачено, що до набрання чинності Порядком, бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку податковий орган вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого податковим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі податкового органу на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду податковий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку (абзац 2 пункту 7 Порядку).
Пунктом 12 Порядку передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13. статті 200 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Отже суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що у зв'язку з набранням чинності Порядком, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними податковими органами податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
У свою чергу, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
В той же час, як встановлено судом першої інстанції та не спростовується відповідачами, даних щодо узгодженої суми ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 752 697 грн., право на бюджетне відшкодування якої підтверджено судовим рішенням у справі №804/1666/16, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування внесено не було.
З огляду на вищенаведені норми права, встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що по-перше: у зв'язку із змінами механізму відшкодування ПДВ та концепції його адміністрування, обов'язковою умовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС інформації про таку суму в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. По-друге, таку інформацію відповідачами відносно позивача до Реєстру внесено не було, що унеможливлює реалізацію права платника податку на бюджетне відшкодування.
Вказані висновки суду першої інстанції стали підставою для задоволення позову.
Підставами для оскарження рішення суду першої інстанції Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби визначено те, що по-перше: рішення суду у справі №804/1666/16 оскаржено контролюючим органом в касаційному порядку, у зв'язку з чим суми ПДВ не можливо вважати узгодженою сумою бюджетного відшкодування. По-друге, чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру.
З приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що вони виходять за межі предмету спору у цій справі, оскільки заявлені позивачем вимоги стосуються дотримання відповідачами положень чинного законодавства, в частині ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а не фактичного отримання бюджетного відшкодування. Такі вимоги та такий спосіб захисту порушеного права ґрунтуються саме на положенням податкового законодавства, яке зазнало змін в частині механізму відшкодування ПДВ, в результаті чого, обов'язковою умовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС інформації про таку суму в Реєстрі.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що з огляду на вищенаведені норми права, обов'язок органів ДФС у внесенні заяв про бюджетне відшкодування до Реєстру стосується не лише узгоджених сум бюджетного відшкодування, а і усіх сум, які заявлені платником податку до відшкодування. В подальшому, у разі адміністративного чи судового узгодження вказаних сум, контролюючий орган вносить інформацію до Реєстру про час закінчення процедур узгодження та узгодженні суми бюджетного відшкодування.
Вказані аргументи відповідача були предметом дослідження і у суді першої інстанції та з цього приводу суд першої інстанції правильно виходив з того, що посилання відповідача-1 на те, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017 року по справі №804/1666/16 оскаржується, є безпідставними, оскільки пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19. статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Пунктом 200.19. ст.200 ПК України, в редакції, що діяла до 01.01.2017 р., було визначено право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування.
Отже суд першої інстанції правильно вказав на те, що незважаючи на те, що відповідачем-1 оскаржуються рішення по справі №804/1666/16, та сума 752 697 грн. не відповідає критеріям визначеним пунктом 200.19. статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, відповідачі, відповідно до вищенаведених норм Податкового кодексу України, зобов'язані були внести зазначену суму до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та відповідно до п.4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. № 26, вказати дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження.
Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з яким останній пов'язує незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №0440/6874/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 17.09.2019р.
Повне судове рішення складено 18.09.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк