Справа № 346/2667/19
Провадження № 2/346/1550/19
17 вересня 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
секретаря Матушевської Г.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
Сторони перебувають в шлюбі, котрого зареєстрували 17 вересня 1994 року у Іллінецькій сільській раді народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 11 .
Від шлюбу у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що з часом відносини між ними погіршились, вони виявились людьми різних характерів та поглядів на життя. Близько двох років шлюбні відносини з відповідачем припинені, вони проживають окремо та не ведуть спільного господарства
Просить суд розірвати шлюб із відповідачем, неповнолітню дитину залишити проживати з нею, позивачем та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов задовольнити
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає, проти розірвання шлюбу не заперечує.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Врахувавши подані заяви сторін , вивчивши матеріали даної справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При розгляді даної справи суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст. 56 СК ).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки між сторонами не має взаєморозуміння, шлюб існує формально, та вони разом не проживають та не ведуть спільного господарства
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались неможливі умови спільного проживання, що вони не підтримують будь яких стосунків, з 2017 р. проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між ними припинені, тому зберігати такий шлюб недоцільно, так як він носить лише формальний характер.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, який теж наполягав на розірванні шлюбу, подавши заяву про визнання позовних вимог.
При таких обставинах, враховуючи інтереси кожного з подружжя, їх дитини, суд доходить висновку, що сім'я розпалася остаточно, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Відповідач не заперечував щодо того, щоб неповнолітня ОСОБА_3 проживала з позивачем.
Відповідно до статті 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачці слід залишити її дошлюбне прізвище " ОСОБА_1 " як вона цього просить.
На підставі наведеного та ст.ст.109,110,112,113 СК України та керуючись ст. ст. 200, 247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України, -
Позов задовільнити.
Зареєстрований шлюб 17.09.1994 року у Іллінецькій сільській раді народних депутатів Снятинського району Івано-Франківської області , актовий запис № 11, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.
Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 залишити на проживання при матері ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище " ОСОБА_1 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Суддя Беркещук Б. Б.