Справа № 520/6320/15-ц
Провадження № 2/520/448/19
03.09.2019 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 ОСОБА_8 за участю третіх осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_9 про знесення самочинно збудованої добудови та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_8 , Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про знесення самочинно збудованої добудови,
1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи
ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять суд зобов'язати ОСОБА_10 і ОСОБА_8 за свій рахунок знести самовільно збудовані добудови до будинку-квартири АДРЕСА_1 та повернути зовнішні геометричні розміри зазначеного житлового будинку у попередній стан, згідно технічної документації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що позивачі яки є власниками земельної ділянки та розташованим не неї житловим будинком із надвірними спорудами та на суміжної земельної ділянки розташований будинок, який складається з трьох квартир, та власниця квартири №2 ОСОБА_8 сумісно із користувачем квартири ОСОБА_3 здійснили самочинну реконструкцію квартири,шляхом добудови другого поверху, з її розподілом на дві самостійні квартири за номерами 2 і 4, та під час реконструкції у період з 2003 по 2013 роки порушили будівельні норми та правила, у тому числі протипожежних вимог та погіршення рівню інсоляції, що привело до негативних наслідків щодо будівлі , належної позивачам та порушує право на вільне та безпечне володіння, користування і розпорядження власністю.
Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог та посилаються на той факт, що висновками експертного дослідження не доведено порушення права позивачів діями відповідачів по реконструкції своєї нерухомості у межах існуючих геометричних розмірів.
У зустрічної позовної заяві ОСОБА_3 просить суд зобов'язати ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за свій рахунок знести самовільно збудовані споруди у вигляді гаражу та сараю, які розміщені на межі земельних ділянок, привести їх у відповідність до вимог чинного містобудівельного, земельного, цивільного законодавства та технічної документації а також зобов'язати їх за свій рахунок привести та переобладнати деревинний житловий будинок та всі деревинні споруди.
2. Процесуальні дії у справі
05.05.2015 року до суду звернулись ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , треті особи Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області , Київської районної адміністрації Одеської міської ради про зобов'язання відповідачів за свій рахунок знести самовільно збудовані добудови до будинку-квартири АДРЕСА_3 та повернути зовнішні геометричні розміри зазначеного житлового будинку у попередній стан згідно технічної документації (т.1 а/с 3). При подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн. (а/с 2).
Ухвалою суду від 12.05.2015 року було відкрито провадження по справі із призначенням попереднього судового засідання ( т.1 а/с 18 ).
Ухвалою суду від 02.06.2015 року було задоволена заява позивачів про забезпечення позову та заборонено ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та будь-яким іншим особам проведення реконструкцію та добудову домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 до розгляду справи по суті (т.1 а/с 29), яка ухвалою суду від 04.08.2015 року була виправлена адреса на квартиру №2 ( т.1 а/с 47 ).
Письмові заперечення на позову заяву надійшли від відповідачів 11.09.2019 року (т. 1 а/с 59).
Ухвалою від 02.10.2015 року судом було задоволено клопотання позивачів та призначена судова будівельна-технічна експертиза, проведення якою доручено Одеської філії ТОВ « Судова незалежна експертиза України» ( т.1 а/с 108), в яку були внесені зміни у зв'язку із уточненням предмету дослідження 04.12.2015 року ( т. 1 а/с 142). .
Заявою від 12.11.2015 року, у зв'язку із уточненими відомостями, предметом самовільного будівництва позивача визначили квартиру АДРЕСА_1 ( т.1 а/с 117).
Ухвалою суду від 12.11.2015 року було задоволено клопотання позивачів та витребувана технічна документація на квартиру АДРЕСА_1 (т.1 ас 124 ).
Згідно повідомлення №СЕ-2-1-174/16 від 09.03.2016 року судовий експерт Судової незалежної експертизи України повідомив про неможливість проведення експертизи виходячи з обсягу наданих матеріалів, ненаданням дозволу на залучення фахівця та несплатою вартості дослідження ( т.1 а/с 218).
У зв'язку із наданням сторонами додаткових матеріалів ухвалою від 12.07.2016 року судом було задоволено клопотання позивачів та призначена по справі будівельно-технічна експертиза, проведення якою доручено Одеської філії ТОВ « Судова незалежна експертиза України « ( т.2 а/с 21).
Одночасно, ухвалою від 12.07.2016 року судом було задоволено клопотання сторони відповідачів та призначена інша будівельно-технічка експертиза, проведення якою доручено Одеському науково-дослідницького інституту судових експертиз (т.2 а/с 23).
На час проведення експертиз провадження у справі було зупинено.
2.12.2016 року до суду надійшов висновок експерта Судової незалежної експертизи України Кріви Е.В. №СЕ-2502-1737.16 від 19.12.2016 року ( т.2 а/с 53).
24.10.2017 року до суду надійшов висновок №3922 будівельно-технічної експертизи виконаної експертом Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Будніком В.А. від 02.10.2017 року ( т.2 а/с 97, 116).
Ухвалою суду від 30.10.2017 року було відновлено провадження по справі ( т.2 а/с 118).
Ухвалою суду від 05.06.2018 року, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, з погодженням сторонами, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті ( т.2 а/с 166).
Однак, 10.10.2018 року позивачі ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,звернулись до суду з клопотанням про поновлення процесуального строку для уточнення позовних вимог, залучення третьої особи та витребування доказів по справі (т.2 а/с 192,197).
Суд, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини ( є джерелом права у відповідності до ч.4 ст. 10 ЦПК України), висловленою у справі «Мікаіл Тюзюн проти Туреччини» (№ 42507/06) , згідно якою заборона на зміну позовних вимог при розгляді справи із посиланням на порушення стадії подання, визнано порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод ( право на справедливий суд), було поновлено строк та прийнято уточнену позовну заяву, в якій ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просять зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за свій рахунок знести самовільно збудовані добудови до будинку-квартири АДРЕСА_1 та повернути зовнішні геометричні розміри зазначеного житлового будинку у попередній стан, згідно технічної документації (т. 2 а/с 242 ), та задоволено клопотання представника позивачів про виклик до судового засідання експерта Будник .
В свою чергу, скориставшись своїм правом на пропорційність у цивільному процесі та змагальність сторін, ОСОБА_3 , 12.11.2018 року звернувся до суду з зустрічним позовом про знесення самочинної збудованої добудови, в якій просить зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за свій рахунок знести самовільно збудовані споруди у вигляді гаражу та сараю, як розміщені на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 та привести їх у відповідність до вимог чинного містобудівного, земельного, цивільного законодавства та технічної документації; зобов'язати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за свій рахунок привести та переобладнати дерев'яний будинок та всі дерев'яні пожеже небезпечні споруди за адресою: АДРЕСА_6 у відповідність до вимог чинного містобудівного, земельного, цивільного законодавства та технічної документації, надавши до суду клопотання про поновлення процесуальних строків на подання зустрічної позовної заяви. В позові ОСОБА_3 зазначено, що ним заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювались, та докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, на теперішній час відсутні. Більш того, позивачем у його позові зазначено, що докази, що підтверджують обставини вказані у зустрічній позовній заяві, містяться в матеріалах справи №520/6320/15-ц, зокрема у висновках судових будівельно-технічних експертиз за №СЕ-2502-1-737.16 від 19.12.2016 року експерт Кріві К.В. та за № 3922 від 02.10.2017 року експерт ОНДІСЕ Буднік В.А. (т.2 а/с 227).
Судом, в рамках дотримання розумного балансу між інтересами та правами сторін, та враховуючи, що у зустрічному позову містяться посилання на вже існуючі у матеріалах справи докази, з метою процесуальної доцільності було також поновлено строк на подання зустрічного позову та прийнято його для розгляду у єдиному провадженні.
Ухвалами суду від 13.12.2018 року ( т.3 а/с 16,18) та від 03.09.2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання стороні ОСОБА_3 про призначення додаткової експертизи та витребування додаткових доказів. Постановою Одеського апеляційного суду від 22.05.2019 року була залишена без задоволення апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу від 13.12.2018 року, та сама ухвала залишена без змін.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та оцінка доказів
Як встановлено у судовому засіданні співвласниками об'єкта нерухомості у вигляді земельної ділянки і домоволодіння із надвірними спорудами, за адресою АДРЕСА_6 є ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Дані обставини підтверджуються свідоцтвами про право на спадщину від 24.12.2008 року ( т.1 а/с 12,14, 16 ) та витягами про реєстрацію права власності ( т.1, а/с 10,11,13,15 ).
Згідно із копією Технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_6 , складеного станом на 25.02.2005 року ( т.1, а/с 188) до складу домоволодіння виходять: житловий будинок літ «А», загальною площею 223,60 кв.м, побудованого у 1950 році з конструктивних елементів - фундамент - бутові, стіни - дерев'яні, покрівля - черепиця; будинку літнього типу літ « Б», побудованого у 1991 році, з конструктивних елементів - фундамент - бутові, стіни - з каменя - черепашнику, покрівля - черепиця.
Розташований на суміжної земельної ділянці за адресою: АДРЕСА_7 конструктивно розподілений на відокремлені квартири.
ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_12 квартиру №2 в даному будинку згідно договору купівлі-продажу №4138 від 11.11.2005 року ( т.2 а/с 18), а потім продав її ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2007 року ( т.1 а/с 200).
20.08.2013 року ОСОБА_8 зареєструвала декларацію в інспекції ДАБК на початок виконання будівельних робіт по реконструкції квартири №2 з розподілом на дві самостійні квартири ( т.2 а/с 11), та 02.09.2013 року ОСОБА_8 була видана декларація про готовність об'єкта до експлуатації « Реконструкція квартири з розподілом на дві самостійні квартири» за адресою: АДРЕСА_8 квартира №4 , яка була зареєстрована інспекцією ДАБК в Одеській області від 02.09.2013 №ОД142132450840 ( т.2 а/с 14).
18.10.2013 року ОСОБА_8 отримала свідоцтво на право власності на нерухоме майно: кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 61,4 кв.м., яке було зареєстровано в службі Одеського міського управління юстиції Одеської області 18.10.2013 року, індексний номер 1123026 ( т.1 а/с 201).
Згідно інформаційної довідки №137226528 від 11.09.2018 року власником квартири АДРЕСА_10 є ОСОБА_9 , на підставі договору купівлі-продажу №3021 виданого 11.10.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І.
На момент проведення обстеження експертом ОСОБА_13 квартири №4 встановлено, що вона відповідає даним технічного паспорту виготовленого станом на 01.09.2015 року ( т.1 а/с 157).
Згідно висновку експерта Будніка В. А . ( будівельно-технічна експертиза №3922 від 02.10.2017 року ( т.2 а/с 97) квартира №4, яка розташована за адресою : АДРЕСА_7 не є об'єктом самочинного будівництва, реконструкція квартири здійснена в два етапи у період з 2003-2013 року та 2013 - 2015 року. Протипожежний розрив між квартирою АДРЕСА_1 і житловим будинком літ « А» домоволодіння АДРЕСА_6 не змінювався, і з самого початку дорівнює 5,76 - 6,36 м., а до будинку літнього типу складає 2,0 м., що не відповідає нормативному розриву 8,0 - 10,0 м.
Згідно описовою частини дослідження ( т.2 а/с 104) збільшення висоти будови квартири №4 не применшує інсоляцію суміжно-розташованого домоволодіння, у зв'язку із тим, що на місцевості розташовано з північного боку і не викликає затінення території і будівель зазначеного домоволодіння АДРЕСА_7 та відповідає вимогам ДБН.
Згідно висновку експерта Кріві К.В. ( будівельно-технічна експертиза №СЕ-2502-1737.16 від 19.12.2016 року ( т.2 а/с 53) взаємне місце розташування на земельних ділянках № НОМЕР_1 та АДРЕСА_7 обстежу вальних будівель по відношенню один до одного: відстань між квартирою №4 та житловим будинком літ «А» складає 5,78-6,51 м, а між квартирою та будинком літнього типу літ « Б» складає 2,0 м., що свідчить про допущені порушення будівельних норм і правил утому числі протипожежних вимог. У зв'язку із наявною заявою ОСОБА_1 від 11.02.2016 року від дослідження питання щодо порушення санітарних норм, визначення рівня інсоляції експертом ОСОБА_16 не проводилось.
Таким чином судом розглядаються правовідносини, яки пов'язані із захистом права власності і наслідками самочинного будівництва.
4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).
У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
Частинами першою та другою статті 16 ЦК визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частинами першою та другою статті 386 ЦК визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст. 391 ЦК ).
Згідно ч.1,2,7 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
5. Судова практика
У відповідності до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно пунктів 4, 5 та 22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.
Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України № 687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону № 3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.
Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка, маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК).
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
6. Оцінка судом аргументів сторін
В даному випадку судом не приймається як належне обґрунтування позовних вимог посилання позивачів ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх представника на правові підстави знесення збудованої добудови до будинку-квартири АДРЕСА_1 як суб'єкта самочинного будівництва, так як встановлено у судовому засіданні наявність відповідних узгоджень реконструкції квартири №2 яка привела до розподілу даного об'єкта нерухомості на дві самостійні квартири за адресою: АДРЕСА_8 квартира №4 , та наявність права власності на вищезазначену квартиру №4 .
Судом також не приймається аргументація сторони позивача по зустрічному позову ОСОБА_3 про наявність порушених будівельних та протипожежних норм під час будівництва дерев'яного будинку під літ. «А» , який, як встановлено під час судового розгляду було збудовано у 1950 році.
7. Обґрунтування мотивів рішення суду
Суд, проаналізувавши пояснення учасників справи наданих під час судового засідання, надані сторонами та витребувані судом докази та висновки будівельно-технічних експертиз прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволенні позовних вимог як ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так і ОСОБА_3 , з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, враховуючи наявні декларацію декларація про готовність об'єкта до експлуатації « Реконструкція квартири з розподілом на дві самостійні квартири» за адресою: АДРЕСА_8 квартира №4 , яка була зареєстрована інспекцією ДАБК в Одеській області від 02.09.2013 №ОД142132450840 та свідоцтва на право власності на нерухоме майно: кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 61,4 кв.м., яке було зареєстровано в службі Одеського міського управління юстиції Одеської області 18.10.2013 року, індексний номер 1123026.
Таким чином спосіб захисту порушених прав у вигляді знесення об'єкта самочинного будівництва у даному випадку обрано позивачами ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 невірно та не може бути задоволеним.
Крім того судом враховується і той факт, що фактична відстань між виділеною під час реконструкції квартири №2 квартирою №4 від житлового будинку під літ. «А» не змінилась та дорівнює 5,76 - 6,36 м. згідно висновку експерта Будніка В.А. або 5,78-6,51 м. згідно висновку експерта Кріві В.С. ( що не є значною різницею) та хоча і не відповідає вимогам про розмір протипожежного розриву між домами не було утворено внаслідок проведеної у 2003-2015 роках реконструкцій.
Що стосується відстані між квартирою №4 та будинком літнього типу під літ. « Б» , який встановлений у розмірі 2 метрів, то суд при розгляді даного питання приймає до уваги, що два об'єкта нерухомості сторін знаходяться на рівновіддалених відстанях від мереж ( всього два метри один від одного, а відстань квартири №4 від межи визначена експертами ОСОБА_13 і ОСОБА_17 однаково - 0,94-0,98 м.), тобто розташування будинку літнього типу до межі відповідає також близько одному метру ( з урахуванням розміру паркану на межи) .
В даному випадку суд з урахуванням обов'язковості визначеності балансу інтересів сторін визначає взаємні порушення розташування об'єктів нерухомості, що не може бути підставою для задоволення вимог однієї сторони.
Також не доведено наявність порушення інсоляції під час будівництва квартири №4 , так як експертом Кріві В . С. питання інсоляції не розглядалось, а експертом Будніком В.В. порушень норм інсоляції не виявлено.
З боку сторони ОСОБА_3 не доведено наявність порушення його прав як власника, так як він не є власником квартири АДРЕСА_1 , та у судовому засіданні не доведено його права користування зазначеної квартирою після її продажу ОСОБА_9 .
У матеріалах справи взагалі відсутні докази наявності порушення прав власників квартири №4 спорудженням будь-яких прибудов на ділянки АДРЕСА_7 , а крім того, суд враховує що житловий будинок та будинок літнього типу були збудовані задовго до виникнення у ОСОБА_3 та ОСОБА_8 права власності на квартири АДРЕСА_1 .
8.Розподіл судових витрат
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК ).
Враховуючи, що в даному випадку судом було відмовлено як у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так і в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 стягнення понесених судових витрат з іншої сторони не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_6 ( РНОКПП312729914, місце проживання: АДРЕСА_15 ), ОСОБА_7 ( місце проживання: АДРЕСА_15 ) до ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_16 ) ОСОБА_8 ( РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_16 ) за участю третіх осіб Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ( місце реєстрації: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Київської районної адміністрації Одеської міської ради ( 65114, м. Одеса, вул. ак. Корольова, 9 ), ОСОБА_9 ( місце реєстрації: АДРЕСА_17 ) про знесення самочинно збудованої добудови до будинку-квартири АДРЕСА_1 та повернути зовнішні геометричні розміри зазначеного житлового будинку у попередній стан, згідно технічної документації.
Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи ОСОБА_8 , Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Київська районна адміністрація Одеської міської ради про знесення самовільно збудованих споруд у вигляді гаражу та сараю, та привести за свій рахунок у відповідність до чинного містобудівного, земельного, цивільного законодавства та технічної документації.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Луняченко В. О.
Повне судове рішення складено 13.09.2019 року