13 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 758/8778/16-ц
провадження № 61-14631ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Южди Сергія Миколайовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація», ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Полтава-Банк», ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві, Головного територіального управління юстиції МЮУ в м.Києві про визнання недійсними прилюдних торгів, результатів прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності,
02 серпня 2019 року адвокат Южда С. М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 14 січня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справа «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 серпня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, необхідно було надати заяву про поновлення строку касаційного оскарження із посиланням на поважні причини пропуску як на підставу поновлення цього строку, та надати належні докази на підтвердження цих обставин. Разом із тим, Верховним Судом було роз'яснено, що вказані в касаційній скарзі обставини, а саме не надсилання заявнику судом копії рішення та отримання представником заявника копії оскаржуваного судового рішення 25 липня 2019 року не є поважними причинами пропуску цього строку, оскільки доводи заявника про порушення судом вимог статті 272 ЦПК України не підтверджені жодними доказами, та не зазначено обставин, які перешкоджали заявнику особисто отримати постанову суду апеляційної інстанції.
До Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку касаційного оскарження.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Доводи заявника про те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку із перебуванням заявника за кордоном з 24 серпня 2018 року до 28 березня 2019 року та посилання на відсутність повноважень у представника заявника не є поважними причинами, оскільки надані на доказ вказаних осбставин авіаквитки не свідчать про перебування весь вказаний період за межами країни. Разом із тим, не наведені та жодними доказами не доведені обставини, які перешкоджали ОСОБА_1 як стороні у справі особисто звернутися до суду та отримати постанову суду апеляційної інстанції від 14 січня 2019 року одразу після повернення до України.
Станом на 13 вересня 2019 року ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 серпня 2019 року заявником не виконано в повному обсязі, тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений в тому числі і за ініціативою суду.
Таким чином, Верховний Суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Отже, заявнику необхідно надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку, належні та допустимі докази, які підтверджують зазначені ним причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись частиною другою статті 127, 185 ЦПК України
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров