Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 757/40646/17-ц
провадження № 61-8718св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач 1 - приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс»,
представник відповідача 1 - Ничка Юрій Вадимович,
відповідач 2- ОСОБА_4 ,
представники відповідача 2: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
відповідач 3 - ОСОБА_7 ,
представники відповідача 3: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 ,
відповідач 4 - приватне товариство «Українська Правда»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва в складі судді Москаленко К. О. від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В. від 04 квітня 2019 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» (далі - ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс»), ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , приватного підприємства «Українська Правда» (далі - ПП «Українська Правда») про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 21:30 год. в ефірі та на веб-сайті телеканалу новини «24» було оприлюднено сюжет програми журналіста ОСОБА_4 «Наші гроші» та статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_6». ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 було оприлюднено аналогічний відеосюжет програми ОСОБА_4 «Наші гроші» та статтю ОСОБА_7 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». ІНФОРМАЦІЯ_9 о 18:42 год. на веб-сайті «Українська правда» у стрічці новин було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8 » - ЗМІ та розміщено аналогічний відеосюжет програми ОСОБА_4 «Наші гроші». Розповсюджену відповідачами інформацію позивач вважає недостовірною, такою, що негативно впливає на честь і гідність позивача та завдає шкоди його діловій репутації, а тому позивач просить суд:
визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс» та їх власників, а також впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків вищезазначеними компаніями, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі та на веб-сайті телеканалу новин «24», ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 на сайті «Української правди» у відео сюжеті програми журналіста ОСОБА_4 «Наші гроші» у фразах: «… знайшли тих, хто, маючи 1,5 тисячі обмінних пунктів в Україні, заплющив очі на закон і кого так старанно не помічають податківці - ці компанії … пов'язані … не напряму - із Головою Ради Нацбезпеки…», «…але зв'язок прослідковується і з родиною Секретаря РНБО…», …валютні пункти орбіти… ОСОБА_1 , а це чи не третина валютних пунктів України, мало не єдині, хто не здає податкову звітність, тобто обсяг сплачених ними податків тримається на чесному слові…голови РНБО…»;
визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 у назві статті «ІНФОРМАЦІЯ_8» та у фразі «Мережа із понад тисячі пунктів обміну валют, записана на наближених до … голови РНБО ОСОБА_1 осіб, уникає здачі податкової звітності»;
визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_9 на веб-сайті «Української правди» у назві статті «ІНФОРМАЦІЯ_8 » та у фразі «Мережа з понад тисячу пунктів обміну валют, що належить наближеним до … голови РНБОУ ОСОБА_1 особам, не здає податкову звітність»;
зобов'язати ПрАТ «Телераокомпанія Люкс» спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - оприлюднити в ефірі телеканалу новин «24» та на веб-сайті телеканалу новин «24», шляхом оголошення диктором у програмі ОСОБА_4 « Наші гроші», інформаційний матеріал такого змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_1 в програмі «Наші гроші» була поширена недостовірна інформація щодо секретаря РНБО ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не мають будь-якого відношення до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Октава Фінанс», зав'язків із власниками пунктів обміну валют та впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків фінансовими компаніями»;
зобов'язати ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом -: оприлюднити на веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом оголошення диктором у програмі ОСОБА_4 « Наші гроші», інформаційний матеріал такого змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_3 у програмі «Наші гроші» була поширена недостовірна інформація щодо Секретаря РНБОУ ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не мають будь-якого відношення до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс», зав'язків із власниками пунктів обміну валют та впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків фінансовими компаніями»;
зобов'язати ОСОБА_7 спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - шляхом опублікування на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 матеріального матеріалу такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8» поширена недостовірна інформація щодо Секретаря РНБОУ ОСОБА_1. Повідомляємо, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина немає будь-якого відношення до діяльності пунктів обміну валют»;
зобов'язати ПП «Українська правда» спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - оприлюднити на веб-сайті «Української правди» інформаційний матеріал такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_9 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8 » - ЗМІ» поширена недостовірна інформація щодо Секретаря РНБОУ ОСОБА_1. Повідомляємо, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не має будь-якого відношення до діяльності пунктів обміну валют».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року позов задоволено частково. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс» та їх власників, а також впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків вищезазначеними компаніями, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 в ефірі та на веб-сайті телеканалу новин «24», ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті . аналогічним способом - шляхом опублікування на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_10 на сайті «Української правди» у відео сюжеті програми журналіста ОСОБА_4 « Наші гроші» у фразах «… знайшли тих, хто, маючи 1,5 тисячі обмінних пунктів в Україні, заплющив очі на закон і кого так старанно не помічають податківці - ці компанії … пов'язані … не напряму - із Головою Ради Нацбезпеки …», «…але зв'язок прослідковується і з родиною секретаря РНБО…», валютні пункти орбіти … ОСОБА_1 , а це чи не третина валютних пунктів України, мало не єдині, хто не здає податкову звітність, тобто обсяг сплачених ними податків тримається на чесному слові… голови РНБО…».
Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_5 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 у назві статті «ІНФОРМАЦІЯ_8» та у фразі «Мережа із понад тисячі пунктів обміну валют, записана на наближених до … голови РНБО ОСОБА_1 осіб, уникає здачі податкової звітності».
Визнано недостовірною інформацію та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_9 на веб-сайті «Української правди» у назві статті «ІНФОРМАЦІЯ_8 » - ЗМІ та у фразі: «Мережа з понад тисячу пунктів обміну валют, що належить наближеним до …голови РНБО ОСОБА_1 особам, не здає податкову звітність».
Зобов'язано ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - оприлюднити в ефірі телеканалу новин «24» та на веб-сайті телеканалу новин «24», шляхом оголошення диктором у програмі ОСОБА_4 « Наші гроші», інформаційний матеріал такого змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_1 в програмі Наші гроші» була поширена недостовірна інформація щодо Секретаря РНБОУ ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не мають будь-якого відношення до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс», зв'язків із власниками пунктів обміну валют та впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків фінансовими компаніями».
Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом -: оприлюднити та веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7, шляхом оголошення диктором у програмі ОСОБА_4 «Наші гроші», інформаційний матеріал такого змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_3 у програмі «Наші гроші» була поширена недостовірна інформація щодо секретаря РНБОУ ОСОБА_1 . Спростовуємо зазначену інформацію, повідомляючи, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не мають будь-якого відношення до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс», зв'язків із власниками пунктів обміну валют та впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків фінансовими компаніями».
Зобов'язано ОСОБА_7 спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - шляхом опублікування на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 інформаційного матеріалу такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_3 у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8» поширена недостовірна інформація щодо Секретар РНБОУ ОСОБА_1. Повідомляємо, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина немає будь-якого відношення до діяльності пунктів обміну валют».
Зобов'язано ПП «Українська правда» спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - оприлюднити на веб-сайті «Української правди» інформаційний матеріал такого змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_9 у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8 » - ЗМІ поширена недостовірна інформація щодо Секретаря РНБОУ ОСОБА_1. Повідомляємо, що жодним чином Секретар РНБОУ ОСОБА_1 та його родина не має будь-якого відношення до діяльності пунктів обміну валют». Вирішено питання про судовий збір. У решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна інформація містить саме недостовірні дані відносно позивача, а не оціночні судження, оскільки, не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо. Крім того, аналіз зазначеної інформації вказує на те, що у ній висловлено не оціночне суб'єктивне судження відносно позивача, не особисте відношення автора до неї, а стверджується щодо об'єктивних чітко висловлених фактів, які можуть бути перевіреними. Оцінюючи зміст оспорюваної позивачем інформації щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс» та їх власників, а також впливу на податкові органи з метою ухилення від сплати податків вищезазначеними компаніями, суд вказав на те, що робота ОСОБА_10 , як помічника народного депутата ОСОБА_9 , а останнього як помічника позивача, а також реєстрація співвласниці компаній ТОВ «Абсолют Фінанс» у квартирі, належній дружині народного депутата України ОСОБА_9 , ніяким чином не свідчить про причетність позивача та членів його сім'ї до зазначених вище компаній та, в свою чергу, до діяльності пунктів обміну валют.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про часткове задоволення позову, зазначив про те, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не визначилися з характером інформації та не з'ясували, чи вона є фактичним твердженням, чи оціночним судженням, неналежно встановили факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація порушує особисті немайнові права позивача.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2018 року ОСОБА_1 , через свого представника подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4 , у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Указує на те, що оспорювана інформація містить фактичні дані і не може вважатись оціночним судженням.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 757/40646/17-ц з Печерського районного суду м. Києва. Зупинено дію рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 21:30 год. в ефірі та веб-сайті телеканалу новин «24» були оприлюднені телевізійна програма журналіста ОСОБА_4 « Наші гроші» та стаття під назвою «Кому належать пункти обміну валют і чому податкова «не бачить» податків нардепа». Також ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 був оприлюднений аналогічний відеосюжет програми відповідача ОСОБА_4 «Наші гроші» та статтю ОСОБА_7 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8. ІНФОРМАЦІЯ_9 року о 18:42 год. на веб-сайті «Українська правда» було опубліковано статтю під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_8 » - ЗМІ та розміщено аналогічний відеосюжет програми відповідача ОСОБА_4 .
У телепередачі надається інформація про діяльність фінансових компаній ТОВ «Абсолют Фінанс», ТОВ «Магнат», ТОВ «Октава Фінанс» та їх власників, вказує на те, що вони є особами пов'язаними з народним депутатом України ОСОБА_9 , а той є особою пов'язаною з позивачем, так як певний час був його помічником. Також стверджується про реєстрацію вказаних компаній за адресою приміщень, належних родині позивача. У зв'язку з цим стверджується про причетність позивача до діяльності наведених компаній, а також вказується на ухилення від сплати податків даними компаніями.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно зі статтею 10 Конвенції і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 8 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).
Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Також, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду» при розгляді справ суди застосовують Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду як джерело права. Так, статтею 10 Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.
Європейський суд з прав людини на підставі своєї практики застосування Конвенції встановив, що її 10 стаття обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
У рішенні від 07 лютого 2012 року «Аксель Спрінгер проти Німеччини» Європейський суд з прав людини вказав, що приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, в той час як публічних осіб така норма не стосується.
У справах «Лінгенс проти Австрії» (1986 року); «Обершлік проти Австрії» (1991 року), у яких йшлось про публічну критику політиків, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що публічні діячі повинні бути відкритими для критики з боку своїх опонентів.
З аналізу вказаних рішень вбачається, що Європейський суд з прав людини вважає порушенням статті 10 Конвенції з прав людини задоволення національними судами позовів публічних діячів про спростування поширеної проти них інформації та заборони поширення такої інформації, оскільки ступінь публічності, якого набули дії особи, ступінь її участі у публічній дискусії обумовлюють ступінь її толерантності, який вона повинна виявляти стосовно критики.
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , є публічною особою, а тому свідомо відкритий для прискіпливого контролю за його особою, як з боку активістів так і пересічних громадян. Інформація, поширена відповідачами стосується виключно професійної діяльності, а не його приватного життя. Крім того, враховуючи публічний статус позивача та те, що поширена інформація стосувалася його публічної діяльності та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.
Разом із тим, частиною першою статті 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст має право шукати, одержувати і поширювати інформацію.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов'язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов'язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об'єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).
Відтак, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій викладеного не врахували та помилково вважали, що поширена відповідачем інформація викладена у формі подачі істинних фактів, у зв'язку з чим дійшли до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частинами 1, 3 статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки судами встановлено фактичні обставин справи, однак неправильно застосовано до спірних правовідносин закон, який підлягав застосуванню, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду з постановленням нової про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. від 17 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс», ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , приватного товариства «Українська правда» про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування поширеної недостовірної інформації - відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. П. Курило