Справа № 148/7364/13-к
Провадження №11-кп/801/1057/2019
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
12 вересня 2019 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
Головуючого судді : ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року у кримінальному провадженні № 12013010240000127 від 07.02.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , 1982 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Шаргород Вінницької області, зареєстрованого та до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, громадянина України, раніше відповідно до ст.89 Кримінального кодексу України не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України;
ОСОБА_8 , 1980 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , із середньою спеціальною освітою, розлученого, має неповнолітню дитину, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора : ОСОБА_9
захисника : ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_10
обвинуваченого: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_8
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року, просив вирок змінити, перекваліфікувати його дії з п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України, призначити менш суворе покарання.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив вирок змінити в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим ОСОБА_6 з п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та призначити покарання відповідно санкції даної частини статті КК України.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187Кримінального кодексу України.
Призначено ОСОБА_6 покарання:
за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
за п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зараховано ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 11 липня 2013 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України.
Призначено ОСОБА_8 покарання:
за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна;
за п. п. 1, 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначено ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015), зараховано ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 09 липня 2013 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в рівних частках на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 31 515 (тридять одна тисяча п'ятсот п'ятнадять) грн. 51 коп.
Долю речових доказів вирішено.
Згідно вироку суду першої інстанції обвинувачені вчинили кримінальні правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з метою незаконного заволодіння чужим майном, на автомобілі марки "MITSUBISHI PAJERO SPORT" реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, приїхали в с. Обідне Немирівського району Вінницької області. Зупинивши автомобіль неподалік домогосподарства ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , розташованого по АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вийшли з автомобіля та направились в напрямку будинку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, залишилась в автомобілі для попередження співучасників про можливу появу сторонніх осіб. Рухаючись в напрямку домогосподарства, ОСОБА_8 , з метою приховати своє обличчя від потерпілих, одягнув в'язану шапку, в якій попередньо зробив отвори для очей, а також одягнув шерстяні рукавиці, щоб не залишити на місці злочину відбитки пальців рук. Підійшовиши до будинку, ОСОБА_6 за допомогою сокири, яку заздалегідь підготував, зламав вхідні двері та спільно з ОСОБА_8 вони зайшли до веранди будинку. В цей час до них вийшов ОСОБА_11 та спробував вигнати. ОСОБА_8 , перебуваючи у веранді будинку, реалізуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний намір, діючи умисно, скоїв напад на ОСОБА_11 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я останнього, шляхом нанесення потерпілому численних ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки, усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань. Від нанесених ударів ОСОБА_11 втратив свідомість, у зв'язку з чим ОСОБА_8 припинив наносити удари, вважаючи, що заподіяв йому смерть.
ОСОБА_11 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , неприходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об'ємом біля 50 мл крові та сформованого кров'яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м'які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв'язку з його смертю.
Коли ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знаходились у веранді будинку, до них вийшла ОСОБА_12 , яка також спробувала їх вигнати. ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний з ОСОБА_8 злочинний намір, діючи умисно, заштовхнув ОСОБА_12 у житлову кімнату, де скоїв на неї напад, з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я останньої, шляхом нанесення ударів обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань. В цей час ОСОБА_8 заштовхав до кімнати ОСОБА_11 . Побачивши їх, ОСОБА_12 почала кричати, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв'язав їй руки, ноги, заклеїв рота та наніс їй ще декілька ударів кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_12 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_6 припинив наносити удари.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об'ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв'язку із її смертю.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди. Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити будинок.
Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 16.03.2009 року близько 23 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з метою незаконного заволодіння чужим майном проникли в будинок ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , розташований по АДРЕСА_4 .
ОСОБА_8 , діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6 перебуваючи у веранді будинку, діючи умисно, з особливою жорстокістю, з метою позбавити життя ОСОБА_11 та незаконного заволодіння майном, усвідомлюючи, що своїми діями завдає йому особливих фізичних страждань, наніс потерпілому численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови та грудної клітки.
ОСОБА_6 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 з метою заподіяння смерті ОСОБА_12 та незаконного заволодіння її майном, заштовхнув ОСОБА_12 у житлову кімнату та, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що своїми діями завдає потерпілій особливих фізичних страждань, почав наносити їй удари обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота.
Після того, як ОСОБА_11 впав на підлогу, ОСОБА_8 зв”язав йому руки липкою стрічкою та поволік у житлову кімнату, де знаходились ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .
В їх присутності ОСОБА_8 наніс ОСОБА_11 ще декілька ударів кулаками в ділянку грудної клітки та тулуба, від чого потерпілий втратив свідомість у зв”язку з чим ОСОБА_8 припинив наносити удари, вважаючи, що заподіяв смерть потерпілому.
ОСОБА_12 почала кричати, у зв'язку з чим ОСОБА_6 , діючи узгоджено з ОСОБА_8 , липкою стрічкою, яку йому передав останній, зв'язав їй руки, ноги, заклеїв рота та наніс їй ще декілька ударів обухом сокири по колінах, а також численні удари кулаками в життєво важливі органи - в ділянку голови, грудної клітки та живота. Коли ОСОБА_12 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_6 припинив наносити удари.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 померла на місці події. Згідно висновку судово-медичної експертизи №37 від 20.04.2009 у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла, закритої черепно-мозкової травми (синців на голові, відкритого перелому кісток носа, крововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральної гематоми зліва об'ємом біля 100 мл вогнища субарахноїдальних крововиливів), закритої травми грудей (синця в проекції грудини, множинних крововиливів в грудній клітці, перелому грудини, множинних переломів ребер справа та зліва), закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, та стоять в причинному зв'язку із її смертю.
ОСОБА_11 госпіталізовано до реанімаційного відділення Немирівської ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_3 , не приходячи до свідомості, він помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи №38 від 20.04.2009 у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, (синців на голові, обличчі, лівій вушній раковині, кровововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроменевій, потиличній зліва та лобній справа ділянках), субдуральної гематоми об'ємом біля 50 мл крові та сформованого кров'яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м'які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, що стоять в причинному зв'язку з його смертю.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на протиправне заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обшукали будинок та викрали грошові кошти в сумі 320 гривень та дві нагороди.
Через деякий час в будинок зайшла невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка, усвідомлюючи те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вчиняють насильницькі дії відносно потерпілих, розуміючи, що вони неминуче призведуть до їх смерті, переконала ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишити будинок.
Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 мотивовано тим, що вирок відносно нього є незаконним та підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що потягло за собою призначення несправедливого суворого покарання.
Вказує, що сторона обвинувачення припустила, що показання ОСОБА_8 про те, що він причетний до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 є встановленою істиною, однак сам ОСОБА_8 дав показання, що саме ініціатива пограбування була ОСОБА_13 , з яким він два дні без ОСОБА_6 обговорювали та дивилися помешкання ОСОБА_14 . Тому, ОСОБА_8 з метою полегшення своє участі видав версію, що до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 причетний ОСОБА_6 .
Свідки, які допитані під час судового розгляду не були очевидцями подій та їхні покази не можуть бути доказами в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, фактичні обставини експертизи не підтверджують його провини.
Суд в недостатній мірі врахував сукупність характеризуючих обставин та відомостей про його особу, вказав, що особи обвинувачених по місцю проживання характеризуються негативно, що суперечить вимогам законодавства щодо індивідуального встановлення всіх обставин щодо кожного обвинуваченого, оскільки по місцю проживання він характеризується позитивно.
Зазначає, що в ході судового розгляду, зокрема з показів обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що він є ініціатором вчинення злочину, а не ОСОБА_6 , оскільки він відмовлявся від вчинення злочину.
В подальшому погодився на вчинення злочину, а саме відкритого викрадення майна внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, оскільки під опікою обвинуваченого знаходилися хворі батьки, які потребували допомоги та скрутним матеріальним становищем, щоб забезпечити ліками своїх батьків.
Вказує, що на час вчинення злочину до кримінальної відповідальності не притягувався, потерпіла до нього претензій не має та не бажає йому суворої міри покарання, щиро розкаюється у вчиненому.
Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 мотивовано тим, що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року, яким визнано ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на 14 років з конфіскацією всього належного йому майна ухвалено без достатнього та належного дослідження тих доказів на які посилався прокурор та сторона захисту, не була надана правова оцінка цим доказам, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України та призначив надто суворе покарання, тому вирок суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням вимог ст. 370 КПК України та підлягає скасуванню
Висновки суду про наявність попередньої змови між обвинуваченими на вчинення умисного вбивства двох осіб, вчинене з особливою жорстокістю з корисливих мотивів не підтверджуються доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме протоколом огляду місця події, показами обвинувачених, протоколом проведення слідчого експерименту від 10.07.2013 року з ОСОБА_8 , показами свідків, висновками експертів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що могли вплинути на вирішення питання про правильну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме за ч.2 ст. 121 КК України.
Згідно тими письмовими доказами, які були надані прокурором в судовому засіданні і які досліджувалися безпосередньо в суді, дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України, оскільки інших доказів, які б свідчили про наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_6 на вбивство потерпілої ОСОБА_12 стороною обвинувачення не надано.
Таким чином, судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність відносно ОСОБА_6 , що в подальшому призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої не в повній мірі дотримався вимог, які зазначені в постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання» та вимог ст. 65 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 , який вказав, що суд повно, неупереджено, всебічно дослідив всі докази у справі, вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за п.п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_6 не заперечує факт нанесення тілесних ушкоджень, призначив покарання, яке відповідає меті покарання, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року залишити без змін, апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 без задоволення, захисника ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_6 не наносив потерпілій ОСОБА_12 тілесні ушкодження, не мав умислу її вбивати, просив перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України, відносно кваліфікації дій за ч.4 ст. 187 КК України не мав заперечень, оскільки обвинувачений ОСОБА_6 вину за цією статтею визнав, просив задоволити апеляційні скарги та призначити більш м”яке покарання, захисника ОСОБА_10 , яка при вирішення питання щодо апеляційних скарг захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 покладалася на розсуд суду, однак зазначила, що судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_12 наносив удари ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_11 , що підтверджується висновками судово-молекулярних експертиз, обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив пом'якшити йому покарання та перекваліфікувати його дії з п.п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України, задоволити апеляційні скарги, обвинуваченого ОСОБА_8 , який покладався на розсуд суду, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як убачається з вироку суд першої інстанції прийняв процесуальне рішення на підставі всебічної, повної, об”єктивної оцінки зібраних і перевірених доказів у відповідності до вимог ст. 94 КПК України.
В частині доведеності вини ОСОБА_8 за п.1,п.4, п.6,п.12 за ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України вирок суду не оскаржується.
В апеляційних скаргах захисник ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_6 ставлять під сумнів правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_6 за п.1,п.4, п.6,п.12 ч.2 ст. 115 КК України.
Викладаючи свої доводи захисник, обвинувачений вказують на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та наявність підстав для кваліфікацій дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст. 121 КК України.
При цьому погоджуються з кваліфікацією за п.4 ст. 187 КК України.
Суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційних скарг, щодо перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 на ч.2 ст. 121 КК України безпідставними, належним чином необгрунтованими.
Вирішуючи питання щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 за п.1,п.4, п.6,п.12 ч.2 ст. 115 КК України, суд першої інстанції дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Суд дав оцінку показанням обвинувачених, які вину визнавали частково та дійшов висновку, що вина їх у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Судом безпосередньо допитано свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , перевірено допустимість доказів та прийнято їх в сукупності, а саме протокол огляду місця події від 19.03.2019 року, згідно якого місцем огляду було домогосподарство ОСОБА_11 по АДРЕСА_4 та прилегла до нього територія, висновки експертів №38 від 20.04.2009 року, №134 від 30.07.2013 року та №109 від 17.06.2014 року, згідно яких у ОСОБА_11 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми/синці на голові, обличчі, лівій вушній раковині, крововиливів в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій, потиличній зліва та лобній справа ділянках, субдуральна гематома об'ємом до 50 мл крові та сформованого кров'яного згортка, субарахноїдального крововиливу, стиснення речовини головного мозку з тривалим коматозним станом; синця в області грудини, закритого перелому грудини, крововиливів в м'які тканини грудей, закритих переломів ребер справа та зліва, синця правого плеча та лівого стегна. Закрита черепно-мозкова травма виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_11 утворилася за декілька днів до смерті, враховуючи морфологічні зміни гематоми під твердою мозковою оболонкою, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент нанесення, стоїть в причинному зв'язку із смертю. Смерть ОСОБА_11 наступила від закритої черепно-мозкової травми, яка в своєму перебігу ускладнилася стисненням речовини головного мозку з тривалим коматозним станом, Судячи із записів медичної карти, смерть ОСОБА_11 була констатована лікарями Немирівської ЦРЛ в реанімаційному відділенні 19.03.2009 року в 24.00 год., а доставлений в коматозному стані 19.03.2009 року в 15.50 год.. Це може вказувати на те, що ОСОБА_11 після отримання тілесних ушкоджень деякий проміжок часу був живий, що не суперечить показанням підозрюваного ОСОБА_8 . В зв'язку з тим, що на тілі ОСОБА_11 не відобразилися індивідуальні ознаки травмуючого предмету, не відобразилися в морфологічних ознаках тілесних ушкоджень, вказати більш конкретно, яким саме предметом були нанесені ушкодження, не представляється можливим, однак не виключена можливість їх утворення при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_8 , тобто при нанесенні ударів кулаками та ліктем руки по тілу ОСОБА_11 . Неможливим є утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 при падінні /падіннях/з вертикального положення на тверде покриття підлоги, але не виключено можливості утворення черепно-мозкової травми за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_8 , тобто після нанесення удару кулаком в область голови (надання тілу прискорення) з послідуючим падінням ОСОБА_11 та ударом (співударом) потиличною ділянкою голови об підлогу, протокол пред”явлення речей для впізнання від 17.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_17 впізнала жіночу в'язану шапку, яка зникла з її будинку та була виявлена під час огляду місця події 19.03.2009 року поблизу домогосподарства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в с. Обідне Немирівського району Вінницької області, протокол пред”явлення речей для впізнання від 18.07.2013 року, згідно якого ОСОБА_8 впізнав жіночу та чоловічу в'язані шапки та пару рукавиць, які він взяв в будинку своєї матері перед тим, як їхав в с. Обідне і які були виявлені під час огляду місця події 19.03.2009 року поблизу домогосподарства ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в с. Обідне Немирівського району Вінницької області, висновки експертів № 37 від 20.04.2009 року, № 135 від 30.07.2013 року та №110 від 19.06.2014 року, згідно яких при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_12 виявлена сполучна травма тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми (синці на голові, відкритий перелом кісток носа, крововиливи в м'які тканини голови в лівій лобно-скроневій та потиличній ділянках, субдуральна гематома зліва об'ємом біля 100 мл, вогнища субарахноїдальних крововиливів); закритої травми грудей (синець в проекції грудини, множинні крововиливи грудної клітки, перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва); закритих переломовивихів обох колінних суглобів, відкритого перелому лівої великогомілкової кістки, синців на животі. Сполучна травма тіла, виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_12 , має прижиттєве утворення, виникла незадовго до смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя і стоїть в причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_12 настала від сполучної травми тіла, яка в своєму перебігу ускладнилась травматичним шоком важкого ступеня і вона могла настати після нанесення тілесних ушкоджень в проміжок часу відрахованого в хвилинах (не більше 10 хвилин).Травматичний шок важкого ступеня, виявлений у ОСОБА_12 , підтверджується як морфологічними даними при розтині трупа останньої, так і судово-гістологічним дослідженням, а саме змінами в наднирниках, нирках, а також картиною швидко наставшої смерті: рідкий стан крові, набряк мозкових оболонок, речовини головного мозку, наявність крововиливів під зовнішньою оболонкою серця (ендокардом) «плями Мінакова». Висловитись про конкретну кількість нанесених ударів ОСОБА_12 не представляється можливим у зв'язку з їх багаточисленністю, однак, не виключена можливість їх утворення (кількість та послідовність) за обставин, на які вказує ОСОБА_8 . Сполучна травма тіла, виявлена при дослідженні трупа ОСОБА_12 , утворилась від множинної дії тупого твердого предмету (предметів), але у зв'язку з тим, що його (їх) індивідуальні ознаки не відобразились в морфологічних ознаках тілесних ушкоджень, більш конкретно висловитись не представляється можливим, що не виключає спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень від дії руки чи ноги людини. Також не виключена можливість їх утворення за обставин, на які вказує підозрюваний ОСОБА_8 , тобто при нанесенні ударів обухом сокири в область ніг, кулаками в область грудної клітки, живота. Неможливим є утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_12 при падінні (падіннях) з вертикального положення на тверде покриття підлоги, висновки молекулярно-генетичних експертиз №162 від 11.07.2013 року, генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 збігаються з генетичними ознаками епітеліальних клітин на шапці чорного кольору (об'єкт №1 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України від 01.07.2009 року № 20-433). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених з епітеліальних клітин на шапці чорного кольору, з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_8 складає 8,72х10-15. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше ніж у 1 з 115 трильйонів осіб (1,15х1414), №20-324 від 16.04.2009 року, згідно якого генетичні ознаки крові на лівій та правій рукавиці, які були виявлені під час огляду місця події біля будинку потерпілих 19.03.2009 року співпадають між собою і належать невстановленій особі чоловічої статі, №20-325 від 16.04.2009 року, згідно якого генетичні ознаки слідів крові на лівій рукавиці та слідів крові на правій рукавиці співпадають між собою і співпадають з генетичними ознаками зразку крові ОСОБА_11 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразку крові ОСОБА_11 та в слідах крові на лівій рукавиці складає 1,49х 10-7, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 6,6 млн. осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, виявлених у зразках крові ОСОБА_11 та слідах крові на правій рукавиці складає 2,13х10-13, тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 з 4 трлн. Осіб, протокол проведення слідчого експерименту від 10.07.2013 року з підозрюваним ОСОБА_8 , згідно якого ОСОБА_8 на місці події розповів та показав обставини вчинення злочинів щодо подружжя ОСОБА_14 в селі Обідне Немирівського району Вінницької області, відеозапис,який міститься на DVD диску із записом слідчого експерименту проведеного 10.07.2013 року, який досліджувався під час судового розгляду, згідно якого під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 в деталях розповів, що почувши розмову між матір'ю дружини і дружиною про те, що односельці ОСОБА_21 ( ОСОБА_14 ), які мешкають в селі Обідне, мають багато грошей, він, ОСОБА_13 , ОСОБА_6 поїхали до потерпілих в с.Обідне, де вчинили кримінальні правопорушення відносно останніх, при цьому послідовно зазначав дії кожного з учасників та наслідки, які узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими судом.
Проаналізувавши докази, встановивши фактичні обставини справи, характер вчинених обвинуваченими умисних дій, приймаючи до уваги роз”яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я» , щодо відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, враховуючи підготовку знаряддя та засобів для вчинення злочинів, узгодженість і послідовність дій обвинувачених, виконання кожним із них відповідного обсягу дій, спільне подолання опору потерпілих та доведення їх до безпорадного стану, а також спосіб, характер, локалізацію і значну кількість нанесених ударів у життєво важливі органи, зокрема по голові та тулубу потерпілих, що вказує безпосередньо на наявність в діях обвинувачених попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілих, які були особами похилого віку та не могли чинити опору, а також усвідомлення того, що заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень завдають останнім особливих фізичних страждань, суд першої інстанції дав вірну правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_6 .
На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції вірно оцінив діяння обвинувачених, узгодженість яких була спрямована на позбавлення життя потерпілих, врахувавши характер, рішучість дій, раптовість їх для потерпілих, поведінку до, під час і після вчинення злочинів, обране знаряддя вчинення злочину сокиру, використання липкої стрічки для зв'язування потерпілих, механізм заподіяння та локалізацію тілесних ушкоджень, які наносились у життєво важливі органи.
При цьому суд чітко виклав доводи щодо невідповідності позиції захисника ОСОБА_22 , обвинуваченого ОСОБА_6 , які вважають, що дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 121 КК України, про що вони зазначають також у апеляційних скаргах, установленим фактичним обставинам, які в своїй сукупності дали суду першої інстанції підстави вважати, що обвинувачені діяли за попередньою змовою з метою вчинення розбою та умислом на вбивство потерпілих.
Також суд ретельно перевірив показання ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження показання ОСОБА_8 були послідовними, щодо характеру, локалізації, тілесних ушкоджень узгоджуються з висновками судово- медичних експертиз, іншими доказами.
Посилання у апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_6 на невідповідність дійсним обставинам показань обвинуваченого ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки під час судового розгляду не було встановлено факту наявності підстав оговорювати обвинуваченого ОСОБА_6 .
Оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_6 були непослідовними в частині розвитку подій на місці вчинення злочинів, в частині обставин вчинення злочинів, спростовувались сукупністю доказів, суд поставив їх правдивість під сумнів та розцінив, як версію з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
Судом першої інстанції у відповідності з вимогами ст. 370 КПК України прийнято законне та обгрунтоване рішення щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за п.1,4,6,12 ч.2 ст. 115 КК України. З висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції.
Не вбачає суд апеляційної інстанції підстав для зміни призначеного покарання.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання у межах установлених у санкції статті, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції в дотримання вимог ст. 65 КК України, керуючись роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_6 злочинів, які відповідно до статті 12 Кримінального кодексуУкраїни є особливо тяжкими злочинами, фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, відповідно до ст. 89 КК України несудимий, врахував відношення обвинуваченого до своїх дій, а саме те, що обвинувачений зазначив, що про вчинене він жалкує, відсутність обставин, які, згідно ст. 66 ККУкраїни, пом'якшують покарання, наявність обставини, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання вчинення злочину щодо осіб похилого віку.
На думку суду апеляційної інстанції покарання визначене обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 50, ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідає принципам законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, порушень матеріального, процесуального закону, які є підставами для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 404, 405,407, 419 КПК України суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційних скарг захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року щодо ОСОБА_6 , засудженого за п.п.1, 4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , засудженого за п.п.1, 4,6,12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України залишити без змін.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Згідно оригіналу: Суддя: