Справа № 760/25593/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2047/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
11 вересня 2019 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора: ОСОБА_5 ,
при секретарі: ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілої - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 19 квітня 2019 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Херсон, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Згідно вироку, обвинувачена ОСОБА_7 14.08.2018 року, приблизно о 15 год., керуючи технічно справним автомобілем «Smart MC 01», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині дороги по пров. Політехнічному зі сторони пр-ту Перемоги у напрямку вул. Борщагівської у м. Києві, зупинилась з правого краю проїзної частини біля буд. № 4 по пров. Політехнічному, після чого, вийшла з автомобіля, не поставивши автомобіль на ручні гальма, після чого, повернулась до автомобіля і сівши за кермо, будучи неуважною, натиснула ногою на важіль акселератора газу і розпочала рух, порушуючи п.п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 10.1 ПДР України, виїхала на тротуар, де здійснила наїзд на ОСОБА_9 , яка перебувала на тротуарі, де продавала продукти.
В результаті дій ОСОБА_7 ОСОБА_9 спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
Своїми діями ОСОБА_7 порушила п.п. 1.5, 2.3 б), 2.3 д), 10.1 ПДР України та вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України.
Не погоджуючись з вироком, прокурор в апеляційній скарзі просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, та постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 засудити за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, застосувавши ст.ст.75,76 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, а також застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на 2 роки, в решті вирок залишити без змін.
В обґрунтуванні вказує, що не призначаючи обвинуваченій покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, суд відступив від загальних засад призначення особі покарання за вказане кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 під час керування транспортним засобом знехтувала безпекою для себе та оточуючих, не вірно зреагувала на зміну дорожньої обстановки, та здійснила наїзд на ОСОБА_9 , у зв'язку з чим остання отримала тяжкі тілесні ушкодження, тому вважає, що керування транспортним засобом ОСОБА_7 , який є засобом підвищеної небезпеки, може створити загрозу безпеці дорожнього руху, життю, здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Заслухавши доповідь судді,прокурора, що підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченої, її захисника та потерпілої, що просили рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, стверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, є обґрунтованими, та ніким з учасників провадження не оспорюються.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_7 у судовому засіданні повністю визнала себе винною, дала показання по суті пред'явленого їй обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Покарання обвинуваченій ОСОБА_7 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене нею кримінальне правопорушення. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, вину у вчиненому визнала в повному обсязі,добровільно відшкодувала завдані збитки, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України - у виді позбавлення волі та вважає обґрунтованими висновки суду про можливість звільнення обвинуваченої від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України.
Приймаючи до уваги вказані обставини, а також фактичні обставини провадження, і те, що обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, в той же час встановлені обставини, що його пом'якшують, зокрема, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, думку потерпілої, яка ніяких претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченої не має, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не призначив обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, на думку колегії суддів, правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 19 квітня 2019 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
Судді: