Постанова від 11.09.2019 по справі 753/10562/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Унікальний номер 753/10562/19 Головуючий у суді першої інстанції: Комарцева Л.В.

Апеляційне провадження: 22-ц/824/11160/2019 Доповідач - Гаращенко Д.Р.

11 вересня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідома Т.О., Пікуль А.А.

при секретарі Гавриленко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3

Просила видати обмежувальний припис, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та заборонити перебувати в місці спільного проживання за адресою АДРЕСА_1 терміном до 6 місяців. Заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_2 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та контактувати з ними через інші засоби зв'язку і через третіх осіб терміном до 6 місяців. Направити ОСОБА_2 на проходження програми для кривдників строком 1 рік.

Заяву мотивувала тим, що 21 січня 2016 року заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 .

Причиною розірвання шлюбу стало регулярне насилля в сім'ї відносно дітей: неповнолітнього ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_5 ОСОБА_2 та її колишній чоловік проживають в одному будинку на два окремі входи.

Проте після розірвання шлюбу фактичне насилля не припинилося, а особливо загострилося у 2019 році.

Позивач з цього приводу зверталась 17.01.2019 р. , 14.05.2019 р. ,16.05.2019 р. до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві про насилля в сім'ї, яке має регулярний характер.

Зазначає, що її колишній чоловік ображає дітей, застосовує до них фізичну силу.

Протягом тривалого часу безпідставно ображає позивача, дозволяє собі вживати нецензурну лексику щодо неї, поширює неправдиву інформацію серед громадян та правоохоронних органів, систематично вчиняє психологічне насильство, яке полягає у залякуванні та переслідуванні колишньої дружини та дітей. Поведінка ОСОБА_2 негативно впливає на здоров'я та працездатність заявника, яка у зв'язку з постійними сварками перебуває в стані занепокоєння. З огляду на викладені підстави заявник звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні вжиті заходи виявились неефективними та не захистили її від насильства.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року заяву ОСОБА_2 задоволено, видано обмежувальний напис відносно ОСОБА_3 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 06 липня 2019 року ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, ухвалене з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, та ухвалення незаконного по суті рішення.

Просив скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року.

Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції вирішуючи спір не надав належної оцінки його доводам, не повно з'ясував обставини справи, був необ'єктивний та зацікавлений у позитивному для позивача рішенні.

В рішенні суду покази апелянта не враховано.

Апелянт наголошує, що не чинив домашнього насильства щодо колишньої дружини чи неповнолітніх дітей.

Зазначає, що виховує свою дитину належним чином. ОСОБА_2 не наведено фактів, вчинення насильницьких дій ОСОБА_2 . Ухвалюючи рішення суд не врахував інтереси апелянта.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заявниця ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 в будинку розподіленому на дві частини разом зі своїми неповнолітніми дітьми.

В цьому ж будинку проживає її колишній чоловік, ОСОБА_2 .

Згідно з матеріалами справи встановлено, що заявниця неодноразово отримувала погрози в свою адресу та на адресу дітей від свого колишнього чоловіка, та вимушена була звернутись до правоохоронних органів із заявою.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції прийшов до висновку про високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалої особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає зазначеній нормі процесуального закону.

Судом встановлено, що Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.

Згідно з даною постановою ОСОБА_2 визнав себе винним у адміністративному правопорушенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017№2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя).

Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №2229-VIII до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмов у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Колегія суддів вважає, що апелянт не спростував та не довів обставин на які посилався в апеляційній скарзі. Також не довів того, що він виправився і не буде більше продовжувати чи вчиняти домашнє насильство.

Враховуючи викладе колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 вересня 2019 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Т.О. Невідома

А.А. Пікуль

Попередній документ
84304121
Наступний документ
84304123
Інформація про рішення:
№ рішення: 84304122
№ справи: 753/10562/19
Дата рішення: 11.09.2019
Дата публікації: 19.09.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя