Справа № 758/15949/18 Головуючий в суді І інстанції - Зубець Ю.Г.
Провадження № 33/824/2132/2019 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
04 вересня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,
представника апелянта ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року, якою провадження по справі відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,-
закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 , близько 08 год. 30 хв., по вул. Дегтярна, 9, в м. Києві, керуючи транспортним засобом «BOB CAT», д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, чим порушив п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року та ухвалити нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що ухвалюючи закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення суд першої інстанції врахував виключно два докази: пояснення правопорушника, відповідно до яких він керуючи ТЗ «BOB CAT» д.н.з. НОМЕР_4 в крайній праві смузі, яка є єдиною на зазначеній ділянці дороги, почав виконувати поворот праворуч, в цей час інший водій, тобто ОСОБА_3 , здійснив виїзд на зустрічну смугу з метою зробити обгін, і саме водій ТЗ «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 не дотримався бокового інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення. Надалі, суд вказує, що на підтвердження своїх слів ОСОБА_1 надав суду відеозапис. І саме тут суд досліджує другий доказ - відеозапис. Щодо другого доказу - суд першої інстанції вказує, «як вбачається з відеозапису наданим ОСОБА_1 водій ТЗ «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 здійснює обгін його ТЗ і здійснює з ним зіткнення, саме між діями водія ТЗ «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 та наслідками існує причинно-наслідковий зв'язок.
На думку апелянта, доказ на підставі якого суд закрив провадження у справі - відсутній. Тобто, відеозаписи є, і вони навіть за день і час, коли сталася ДТП, проте на них немає жодних відомостей про ДТП, ці два відеозаписи взагалі відображають іншу частину вулиці, а один з цих записів взагалі невідому йому частину вулиці чи площі.
ОСОБА_3 звертає увагу на те, що сукупність наявних в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів, розташування транспортних засобів, та пошкоджень, які містяться на них, а також пояснень, зазначених учасниками дорожньо-транспортної пригоди дає підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_1 здійснив маневр з порушенням ПДР України, а саме п.10.1 ПДР України.
Окрім того, ОСОБА_3 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року.
В обґрунтування клопотання зазначає, що про постанову Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року дізнався випадково, коли отримав листа від страхової компанії, де була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності.
22.04.2019 в приміщенні Подільського районного суду ознайомився з текстом постанови від 15.02.2019 та матеріалами справи.
Участі в справі не брав, повісток не отримував, тобто з рішенням фактично ознайомлений 22 квітня 2019 року. Для підготовки апеляційної скарги знадобилося 3 дні.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_2., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін,
перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вимоги закону судом дотримані.
Як убачається з матеріалів справи суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об'єктивно оцінив добуті докази, з'ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм правильну оцінку.
Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 ПДР, передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і він не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Як вбачається з постанови суду, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 169158 від 20.11.2018 року, 20 листопада 2018 року ОСОБА_1 , близько 08 год. 30 хв., по вул. Дегтярна, 9, в м. Києві, керуючи транспортним засобом «BOB CAT», д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, чим порушив п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», внаслідок чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Проте, в судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав та повідомив суду, що він, керуючи транспортним засобом « НОМЕР_5 », рухався по вул. Дегтярна в м. Києві по крайній правій смузі, яка є єдиною на зазначеній проїжджій ділянці. Через деякий час він почав виконувати поворот праворуч. Позаду нього рухався автомобіль «Volkswagen», який почав різко виконувати маневр з перестроюванням ліворуч на зустрічну смугу з метою зробити обгін транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 Саме водій автомобіля «Volkswagen», на думку ОСОБА_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 свої надані пояснення підтримав, та доповнив, що в момент зіткнення він не рухався, стояв та розвантажував дорожню плитку.
Потерпілий ОСОБА_3 в своїх письмових поясненнях, наданих зразу після дорожньо-транспортної пригоди (а.с.4) пояснив, що він рухався на своєму автомобілі«Volkswagen», та побачив, що попереду нього повільно рухається транспортний засіб « НОМЕР_5 ». ОСОБА_3 прийняв лівіше та почав його об'їжджати, в цей момент « НОМЕР_5 » почав роботи розворот і своєю задньою лівою частиною ударив автомобіль «Volkswagen» в задній правий бік.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За даних обставин, апеляційний суд погоджується з висновками судді першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які беззаперечні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 порушив п.10.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі потерпілого, про те, що суддею першої інстанції при розгляді справи було порушено норми матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду адміністративного провадження.
Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі істотні для справи обставини з'ясовані всебічно, повно та об'єктивно, і правильності висновків судді першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень вимог процесуального закону при провадженні справи судом не виявлено.
Постанова Подільського районного суду м. Києва від 15 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування, апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Доводи апелянта стосовно поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови є обґрунтованими. З постанови вбачається, що ОСОБА_3 участі в судовому засіданні не брав, належним чином про розгляд справи повідомлений не був.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що строк на оскарження постанови підлягає поновленню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Рудніченко