Справа №757/32778/19-ц
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/11249/2019
10 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
при секретарі Коліснику В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Вячеслава Вікторовича на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року (суддя Вовк С.В.) про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕКС НАВІГАТОР», державного реєстратора Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Мельника Дмитра Сергійовича про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації,
встановила:
у червні 2019р. позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладення договору № 1349/к купівлі-продажу майнових прав та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором серії № 314, укладених 22 квітня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР», скасування рішення державного реєстратора КП «Центр правової допомоги та реєстрації» Мельника Д.С., індексний номер: 47202765 від 5 червня 2019р. про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР».
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 13 грудня 2010р. між нею та ПАТ «Дельта Банк» був укладений кредитний договір № 576/ПВ-06, відповідно до якого вона отримала грошові кошти у розмірі 1 051 406грн 26коп. на споживчі потреби на строк до 11 грудня 2028р.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 13 грудня 2010р. сторони уклали іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
22 квітня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» укладено договір № 1349/к купівлі-продажу майнових прав та договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, відповідно до яких до ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» перейшло право вимоги за кредитним договором № 576/ПВ-06 та іпотечним договором.
5 червня 2019р. на підставі рішення державного реєстратора КП «Центр правової допомоги та реєстрації» Мельника Д.С., індексний номер: 47202765 за ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач вважала, що договір № 1349/к купівлі-продажу майнових прав є недійсним,
так як ТОВ «Лекс Навігатор» не наділено право надавати фінансові послуги, а відтак не має правових підстав набувати право вимоги за кредитним договором.
Одночасно з позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» може відчужити спірну квартиру на користь третіх осіб, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року у задоволенні заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Павленко В.В. просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Представник позивача посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неналежну оцінку судом обставин, викладених в заяві, що відповідач ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» може відчужити спірну квартиру.
Також представник позивача зазначає, що судом не враховано, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» існують інші судові спори за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, вважаючи її доводи безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду.
ПАТ «Дельта Банк» та державний реєстратор Комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Мельник Д.С., будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у їх відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Павленка В.В., які підтримали апеляційну скаргу, пояснення представника ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» - адвоката Гербеди Г.Г., який просив залишити ухвалу суду без змін, вивчивши копії матеріалів цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову не впливатиме на ефективність захисту та не унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та підстави для цього відсутні.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з
урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права, про захист яких просить заявник, та інтересів інших учасників судового процесу.
З копії позовної заяви вбачається, що позивач серед іншого оспорює правомірність набуття відповідачем ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
На час звернення позивача до суду та на час розгляду справи апеляційним судом спірна квартира на праві власності зареєстрована за відповідачем ТОВ «ЛЕКС НАВІГАТОР» на підставі договору іпотеки від 13 грудня 2010р. та договору відступлення права вимоги від 22 квітня 2019 року.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Отже, відповідач, як власник спірної квартири, може у будь-який час розпорядитися своїм майном, що у подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення даного позову, так як позивач буде позбавлена можливості повернути спірну квартиру у свою власність.
Перевіряючи співмірність заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам, колегія суддів вважає, що накладення арешту є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач оспорює правомірність набуття відповідачем права власності на квартиру, де вона проживала та була зареєстрована, і у разі задоволення позовних вимог, спірна квартира повернеться у власність позивача, що буде неможливим при відчуженні квартири третій особі.
При цьому, колегія суддів враховує, що накладення арешту на спірну квартиру не позбавляє можливості відповідача укласти договір її оренди, як зазначив відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, а відтак не спричинить відповідачу матеріальної шкоди, а отже відсутня потреба у зустрічному забезпеченні.
Крім того, під час апеляційного розгляду було встановлено, що відповідач зняв позивача з реєстрації у вказаній квартирі та виселив її у позасудовому порядку, що дає відповідачу можливість вільно розпоряджатися спірною квартирою.
На вказані норми матеріального права та обставини справи не звернув уваги суд першої інстанції і прийшов до помилкового висновку, що підстав для забезпечення позову позивачем наведено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлені ухвали про відмову у забезпеченні позову не були враховані обставини справи, надані докази у підтвердження заяви про забезпечення позову, допущено порушення норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Вячеслава Вікторовича задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2019 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Павленка Вячеслава Вікторовича задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 16 вересня 2019 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк