Провадження № 11-кп/803/1921/19 Справа № 179/346/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
11 вересня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019040470000020 за апеляційною скаргою потерпілого - ТОВ СК “Стройінвест” в особі представника ОСОБА_7 на вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської від 26 квітня 2019 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Клюковники, Навлинського району, Брянської області, Російської Федерації, громадянина України, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,
Вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської від 26 квітня 2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 гривень.
Цивільний позов ТОВ «СК «Стройінвест» до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди - залишено без задоволення.
Судом також вирішено долю речових доказів та питання розподілу процесуальних витрат.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 14.01.2019 року близько 16:30 год., працюючи монтажним будівельником у ТОВ «СК Стройінвест» (код ЄДРПОУ 305299), здійснюючи будівельні роботи з реконструкції будівлі Магдалинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області, перебуваючи у господарському приміщенні Магдалинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області, розташованої за адресою: вул. Центральна, 12 у смт. Магдалинівка, Дніпропетровської області, де, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, у ОСОБА_8 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на власне збагачення та задоволення своїх матеріальних потреб, шляхом таємного викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «СК «Стройінвест».
Після цього, 14.01.2019 року близько о 17 год., ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, в ході раптово виниклого умислу, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, перебуваючи у вказаному приміщені, достовірно переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом поміщення до сумки, яка була при ньому, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «СК «Стройінвест», а саме: - металевий анкерний болт 10х12х130 однорозпорний з гайкою з маркуванням Tech-Krep 12 mm, в кількості 73 шт., загальною вартістю 665,73грн.; - кабель (дріт) оранжевого кольору з маркуванням VLG CABLE 2018 (N)HXH-J FE180/E30 5x2.5 RE 0,6/1 kv N1, загальною довжиною 6,3 метри, вартістю 493,20 грн.; - кабель (дріт) оранжевого кольору з маркуванням VLG CABLE 2018 (N)HXH-J FE180/E30 3x2.5 RE 0,6/1 kv N1, загальною довжиною 6,9 метри, вартістю 349,02 грн.; - кабель (дріт) оранжевого кольору з маркуванням ІКК К147 НХН-FE 180/Е30-0 5х6 КЕ 0,6/1 ПБ 123122280 2018, загальною довжиною 22,93 м. вартістю 2999,01 грн.
У подальшому ОСОБА_8 , заволодівши викраденим, реалізуючи свій злочинний умисел, з викраденим майном намагався вийти з огородженої території Магдалинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Магдалинівської районної ради Дніпропетровської області повз охоронця ТОВ «СК «Стройінвест», тобто виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено ОСОБА_9 , з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони ТОВ «СК «Стройінвест» при виході, та у зв'язку з чим ОСОБА_8 не встиг розпорядитися викраденим майном. Загальна вартість майна, які намагався викрасти ОСОБА_8 4506,96грн.
Потерпілий - ТОВ СК “Стройінвест”- в особі представника ОСОБА_7 не погодився з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2019 року скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, хоча на даний час судимість погашена, при призначенні покарання належним чином не враховано схильність обвинуваченого до вчинення нових злочинів.
Окрім цього, на думку апелянта, у даному кримінальному провадженні хоча і визнано обставиною, яка пом'якшує покарання засудженого, його щире каяття у вчиненому злочині, проте така обставина носить лише формальний характер, оскільки розкаяння передбачає окрім визнання особою факту вчинення злочину ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки.
Більше того, на момент розгляду справи та прийняття рішення обвинуваченим зазначено, що він не працює, а отже офіційного джерела доходу він не має, тому виконати рішення суду у вигляді штрафу не зможе. За таких обставин апелянт вважає, що сплата штрафу є недостатньою для реальної корекції соціальної поведінки та запобігання продовженню злочинної діяльності.
Під час апеляційного розгляду представник потерпілого підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, обвинувачений заперечував проти її задоволення, прокурор також заперечувала проти задоволення даної апеляції.
В судових дебатах сторони підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників судового провадження, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого злочину, фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Судом чітко дотримано ст. 17 ЗУ від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», де передбачено, що при розгляді справ суду застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Судом першої інстанції повністю враховано і п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом».
Як убачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані.
Відповідно до ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Як вбачається з вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно вимог ст. ст.50,65 КК України та положень п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - вірна та ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.
Як убачається з оскаржуваного вироку, при обранні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, не перебуває на обліку лікарів нарколога та психіатра, з 06.09.2017 року по 16.01.2019 року був працевлаштований на ТОВ “СК Стройінвест”, за час роботи на вказаному підприємстві зарекомендував себе з позитивної сторони, доган і стягнень не мав, щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обвинуваченому ОСОБА_8 необхідно призначити покарання саме у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені судом обставини ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та даних судового розгляду справи, та вважає, що при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, передбачених Кримінальним кодексом України, дотримався принципу індивідуалізації покарання, врахував тяжкість вчиненого злочину, дані по особу ОСОБА_8 , та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги представника потерпілого про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого та наявність підстав для призначення більш суворого покарання колегія вважає необґрунтованими, оскільки судом оцінено всі докази по справі у їх сукупності та у вироку обґрунтовано зазначено всі мотиви прийнятого ним рішення.
Виходячи з наведеного, підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни вироку суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу потерпілого - ТОВ СК “Стройінвест” в особі представника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Магдалинівського районного суду Дніпропетровської від 26 квітня 2019 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4