Справа № 727/6715/19
Провадження № 2/727/1282/19
11 вересня 2019 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.
за участю секретаря Гомонович Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, а саме на ј частку будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із Ѕ частки у квартирі №2 житлового будинку літ.А, загальною площею 28,50 кв.м., житловою площею 19,20 кв.м.; Ѕ частки у житловому будинку літ.В, загальною площею 41,40 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м.; ј сараю літ. Г; ј погрібу літ. Пг, ј вбиральні №4; ј колодязю літ.К; ј огорожі №1, 2, 3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що після смерті її матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за законом, а саме на ј частку у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 . Вказана частка належала її матері на праві спільної часткової власності з її рідною сестрою - ОСОБА_2 , що разом становить Ѕ частку у вказаному житловому будинковолодінні, яку вони в свою чергу отримали у спадщину після смерті свого батька у 2006 році.
Ѕ частина будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1 , яка належала їй та її сестрі станом на час смерті їх матері складалася із: приміщень квартири №2 житлового будинку літ. А заг .пл. 28,50 кв.м . , житл.пл.19,20 кв.м., а також житлового будинку літ. В заг.пл. 41,40 кв.м., житл.пл. 30,10 кв.м.; 1/2 сараю літ. Г, Ѕ погрібу літ. Пг; Ѕ вбиральні №4; Ѕ колодязю літ. К; Ѕ огорожі № 1 , 2 , 3, що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на вказане нерухоме майно.
Після смерті матері позивач вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначає, що її батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент смерті її матері батько був зареєстрований і проживав разом з нею та є таким, що прийняв спадщину після смерті своєї дружини згідно ст.1268 ЦК України, тому що, станом на час її смерті був зареєстрований та проживав разом із нею. Внаслідок смерті батька майже через місяць після смерті матері до неї перейшло його право на частку у спадщині в порядку трансмісії згідно ст.1276 ЦК України.
08 травня 2019 року приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Демченко I.О. надала їй постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, де зазначено про неможливість встановити точний склад нерухомого майна, оскільки відомості про склад нерухомого майна, яке належало її матері зазначені у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 року не співпадають із відомостями про склад спадкового майна, вказаними у Свідоцтві про право на спадщину за законом від 12.05.2006 року.
Щодо розбіжностей у складі спадкового майна, яке залишилося після смерті матері позивач вказує на те, що її мати зі своєю сестрою успадкували в рівних частках Ѕ частину будинку після смерті їхнього батька. Станом на час видачі свідоцтва про право на спадщину склад майна був іншим, оскільки до їхньої частки у будинку Чернівецьким ОБТІ не було включено приміщення житлової будівлі літ. В, де фактично з початку 1980 року проживала її сім'я - вона та її батьки, а дідусь проживав у кв. №2 будинку літ. А до своєї смерті. При оформленні спадкових прав після смерті дідуся ОБТІ видала матері довідку про склад спадкового майна, де зазначила, що сарай літ. В самочинно переобладнаний під літню кухню літ. Б (в самій інвентаризаційній справі ОБТІ позначило літню кухню літ. В), однак насправді, станом на час внесення змін до інвентаризаційної справи ОБТІ ніякої літньої кухні не існувало, а існував житловий будинок літ. В з кухнею та двома житловими кімнатами, де вони проживали.
Влаштування за рахунок площі сараю літ. В житлового приміщення зроблено без втручання в капітальні конструкції будинку, а фактична зміна функціонального призначення приміщень відбулась ще на початку 1980-х років.
Зазначила, що державний реєстратор для можливості оформлення її спадкових справ, зареєстрував на ім'я її матері в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно зміни у складі нерухомого майна згідно до п. 42 та п.66 Постанови КМУ від 25 грудня 2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої передбачено право державної реєстрації прав власності на зміни у складі нерухомого майна на померлу особу її спадкоємцем. Саме із цих причин склад майна, який належав її матері згідно свідоцтва про право на спадщину від 2006 року, змінився станом на час оформлення спадщини.
Позивач вказує, що право власності на спадкове майно, склад якого визначено та належним чином зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім'я її матері може захистити лише в судовому порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду та просити суд визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: ј частки у будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається із Ѕ частки у квартирі №2 житлового будинку літ. А, заг .пл. 28,50 кв.м ., житл. пл. 19,20; Ѕ частки у житловому будинку літ.В, заг.пл. 41,40 кв.м., житл.пл. 30,10 кв.м.; ј сараю літ. Г; ј погрібу літ. Пг, ј вбиральні №4; ј колодязю літ.К; ј огорожі №1, 2, 3.
Ухвалою суду від 27 червня 2019 року відкрито провадження по справі для розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 та її представника витребувано у приватного нотаріуса Демченко І.О. спадкову справу, що була заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та задоволено клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року витребувано з Першої чернівецької державної нотаріальної контори (м.Чернівці, вул. О.Кобилянської, 13) інформаційну довідку із спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі (а.с.122).
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнала (а.с.35).
Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с.123).
Суд, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.54) є батьками позивача ОСОБА_1 , прізвище якої змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » після укладення шлюбу 07.08.1999 року згідно свідоцтва про одруження від 07.08.2019 року, серія НОМЕР_4 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05 квітня 2019 року (а.с.12,55, 73-78) та в подальшому змінювала прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05 квітня 2019 року (а.с.70-81) та з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що вбачається зі свідоцтва про шлюб від 15.05.2012 року, серія НОМЕР_5 (а.с.14).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 18.09.2018 року, серія НОМЕР_6 (а.с.7).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , батько позивача, прийняв спадщину після смерті своєї дружини - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ст. 1268 ЦК України, оскільки станом на час її смерті був зареєстрований та проживав разом із нею, що встановлено з довідки КЖРЕП № 5 від 09.02.2019 року (а.с. 18).
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.10.2018 року, серія НОМЕР_7 (а.с.8).
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відомості щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 відсутні (а.с.142).
Із матеріалів спадкової справи № 5/2018 щодо майна померлої ОСОБА_4 вбачається, що позивач 21 листопада 2018 року звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).
Судом встановлено, що постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Демченко І.О. від 08.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частку житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з неможливістю перевірити точного складу спадкового майна, оскільки інформація про спадкове майно, вказана у свідоцтві про право на спадщину не відповідає інформації, вказаній у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с.113-114).
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Чернівецької міської Ради депутатів трудящих № 143 від 13.02.1954 року вирішено зареєструвати за землекористувачами земельні ділянки, зокрема, за адресою у АДРЕСА_1 земельну ділянку розміром 1753 кв.м.(а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2006 року серія НОМЕР_12 та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.05.2006 року серія НОМЕР_11 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 успадкували Ѕ частку майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , яке складається з Ѕ житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і спору, що знаходиться на земельній ділянці за адресою в АДРЕСА_1 , за якою розташований: житловий будинок літ. «А» - цегла, житловою площею 47, 8 кв.м., загальна площа 103, 9 кв.м.; сарай літ. «Г» - дерево, вбиральня літ. «Д» - цегла, криниця літ.К - бетонні кільц, 1 огорожа - дерево (а.с.21-22). Право власності на успадковане майно зареєстровано Чернівецьким КОБТІ за ОСОБА_4 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.10.2006 року (а.с.23).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.02.1999 року серія НОМЕР_9 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.10.2004 року № 4930117 ОСОБА_3 в порядку спадкування отримав у власність Ѕ житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с.125-126).
Відповідно до довідки фізичної особи- підприємця ОСОБА_11 від 08.02.2019 року встановлено, що на земельній ділянці за адресою в АДРЕСА_1 розташовано: житловий будинок літ. А , літня кухня літ. Б , житловий будинок літ.В, сарай літ.Г, вбиральня літ.Д та № 4, сарай літ.З, колодязь літ.К, погріб літ Пг, огорожа № 1,2,3. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками спадкового майна, яке складається з: Ѕ частини житлового будинку літ.А, а саме приміщення квартири № 2 , загальною площею 28,50 кв.м., в тому числі житловою площею 19,20 кв. м ., Ѕ веранди IV площею 7,60 кв.м, Ѕ сходової клітини І площею 11,90 кв.м., Ѕ підвалу ІІ площею 13, 40 кв.м. Ѕ підвалу ІІІ площею 13,90 кв. м., а також житлового будинку літ.В, загальною площею 41, 40 кв.м., в т.ч. житловою площею 30,10 кв.м., Ѕ сараю літ Г, Ѕ підвал літ.Пг, Ѕ виральня № 4, Ѕ колодязь літ.К, Ѕ огорожі № 1,2,3. Згідно примітки зазначено, що переобладнання літньої кухні літ.В під житловий будинок літ.В без змін геометричних розмірів, надбудов і добудов виконане до 05 серпня 1992 року, що згідно вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політки України від 24 травня 2001 року за № 127 зі змінами не належить до самочинного будівництва (а.с.24).
Матеріалами технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , підтверджено, що вказаний об'єкт нерухомого майна складається із: житловий будинок літ.А (рік спорудження до 1951), літня кухня літ.Б (рік спорудження до 1951), житловий будинок літ.В (реконструйований у 1984 році), сарай літ.Г (рік спорудження до 1951), вбиральня літ.Д та № 4, сарай літ.З (рік спорудження до 1951), колодязь літ.К, погріб літ Пг (рік спорудження до 1951), огорожа № 1,2,3 (а.с. 25-28). Згідно довідки від 14.06.2019 року інвентаризаційна вартість будинковолодіння становить 390000 грн. (а.с.29).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 року № 156649462 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45539279 від 15.02.2019 року внесено запис згідно якого за ОСОБА_4 зареєстровано ј спільної частково власності у будинковолодінні за адресою у АДРЕСА_1 , Ѕ частини будинковолодіння складається: з приміщень квартири № 2 в житловому будинку літ . « А » загальною площею 28.50 кв.м., житловою площею 19,20 кв.м., також житлового будинку літ. «В» загальною площею 41,40 кв.м., житловою площею 30, 10 кв.м., Ѕ сараю літ. «Г», Ѕ погрібу літ. «Пг», Ѕ вбиральні № 4, Ѕ колодязю літ. «К», Ѕ огорожі № 1,2,3 (а.с.15).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2019 року № 156648973 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45539279 від 15.02.2019 року внесено запис згідно якого за ОСОБА_2 зареєстровано ј спільної частково власності у будинковолодінні за адресою у АДРЕСА_1 , Ѕ частини будинковолодіння складається: з приміщень квартири № 2 в житловому будинку літ . « А » загальною площею 28.50 кв.м., житловою площею 19,20 кв.м., також житлового будинку літ. «В» загальною площею 41,40 кв.м., житловою площею 30, 10 кв.м., Ѕ сараю літ. «Г», Ѕ погрібу літ. «Пг», Ѕ вбиральні № 4, Ѕ колодязю літ. «К», Ѕ огорожі № 1,2,3 (а.с.16).
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Положенням ч.1 ст. 1269 ЦК України та ч.1 ст.1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30.05.2008 р., № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством; за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як встановлено судом ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті матері в порядку ст.1276 ЦК України (спадкової трансмісії), оскільки звернулася до нотаріуса 21 листопада 2018 року у строки визначені ст.ст.1270,1276 ЦК України.
Судом також встановлено, що після смерті спадкодавця була заведена спадкова справа, однак постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Демченко І.О. від 08.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у позивача можливості одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину внаслідок чого її цивільне право підлягає захисту в судовому порядку.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що невідповідність інформації про спадкове майно, вказане у свідоцтві про право на спадщину відомостям, вказаним у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не може позбавляти спадкоємця права на таку спадщину.
Частинами 2,3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
В інформаційному листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано зазначено, що порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється: оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними; по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.
Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.
З довідки від 08.02.2019 року (ас.24) встановлено, що переобладнання літньої кухні літ.В під житловий будинок літ.В без змін геометричних розмірів, надбудов і добудов виконане до 05 серпня 1992 року та не належить до самочинного будівництва.
Матеріалами технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , підтверджено, що вказаний об'єкт нерухомого майна складається із, зокрема, з житлового будинку літ.В, який реконструйований у 1984 році (а.с. 25-28).
Право власності на придбане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його придбання, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення.
Отже, реконструйований будинок літ.В, переобладнаний до 5 серпня 1992 року на земельній ділянці, яка перебувала у власності ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в свою чергу отримала спадщину від батька, ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , входить до складу спадкового майна у будинковолодінні за адресою по АДРЕСА_1 , що успадкувала позивач.
Таким чином, оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового розгляду в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач, є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності у спадкодавця на вказане нерухоме майно набуто згідно з діючими нормативно-правовими актами на час набуття такого права, у складі такого майна відсутнє самочинне будівництво, набути в позасудовому порядку право власності на таке спадкове майно позивач не має можливості, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1950 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-81,89,141,263-265,273 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ІПН: НОМЕР_10 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 ) право власності на ј частку будинковолодіння АДРЕСА_1 , яка складається із Ѕ частки у квартирі №2 житлового будинку літ.А, загальною площею 28,50 кв.м., житловою площею 19,20 кв.м.; Ѕ частки у житловому будинку літ.В, загальною площею 41,40 кв.м., житловою площею 30,10 кв.м.; ј сараю літ. Г; ј погрібу літ. Пг, ј вбиральні №4; ј колодязю літ.К; ј огорожі № 1 , 2, 3, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , 1954 року народження, (місце проживання: АДРЕСА_12 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ІПН: НОМЕР_10 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_11 ) судовий збір у розмірі 1950 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 11.09.2019 року.
Суддя Л.І. Кодрян