ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 вересня 2019 року № 640/10136/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Міністерства аграрної політики та продовольства України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. про накладення штрафу від 03.05.2019 серії ВП № 58791027.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу винесена передчасно, оскільки на дату отримання зазначеної постанови, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, виконано добровільно. Також, позивач апелює до заяви про роз'яснення судового рішення, під час розгляду якої строки щодо виконання рішення повинні зупинятися.
На дату ухвалення рішення відповідач не надав жодної заяви по суті справи, а також доказів, на які посилається.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Як убачається із матеріалів справи, на підставі виконавчого листа № 826/24201/15 від 05.03.2018, що виданий Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито виконавче провадження серія ВП № 58791027, про що відповідачем винесено постанову від 03.04.2019.
За невиконання рішення суду Міністерством аграрної політики та продовольства щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 03.05.2019 у виконавчому провадженні серія ВП № 58791027.
Міністерством аграрної політики та продовольства України 11.04.2019 подано заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.02.2019 у справі № 826/24201/15.
Позивач поновив ОСОБА_1 на посаді наказом № 294-К від 20.05.2019, тим самим виконав рішення суду у справі № 826/24201/15.
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 03.05.2019 у виконавчому провадженні серія ВП № 58791027, позивач звернувся із позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
В обґрунтування позовної вимоги, позивач посилається на ч. 4 ст. 254 КАС України. Відповідно до зазначеної норми, подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Із аналізу зазначеної норми вбачається, що правовими наслідками подання заяви про роз'яснення судового рішення є зупинення перебігу строків до подання для примусового виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Заява про роз'яснення судового рішення по справі № 826/24201/15 подана 11.04.2019. На дату надходження зазначеної заяви, строк на виконання судового рішення сплив, а судове рішення вже було подано для примусового виконання, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження № 58791027 від 03.04.2019.
Таким чином, правові наслідки подання заяви про роз'яснення судового рішення, зокрема щодо зупинення перебігу строків для виконання судового рішення, а також подання рішення для примусового виконання, не можуть настати після спливу таких строків.
Правовідносини, що стосуються виконавчого провадження регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено зупинення вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»;
14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств».
Зазначений перелік підстав є вичерпним та не підлягає множинному трактуванню.
Позивач не надав доказів настання жодної із перелічених підстав для зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем, в той час, як подання заяви про роз'яснення рішення не зупиняє перебігу виконавчого провадження.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Постанова про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 58791027 винесена 03.05.2019, у той час як наказ № 294-К про поновлення ОСОБА_1 на посаді видано 20.05.2019. Таким чином, на дату винесення оскаржуваної постанови, не було видано наказ № 294-К, натомість, не було виконано рішення суду у справі № 826/24201/15 та вимоги виконавчого провадження серії ВП № 58791027. Таким чином, постанова про накладення штрафу від 03.05.2019 у виконавчому провадженні серія ВП № 58791027 винесена за наявності підстав, у межах повноважень та у порядку, що передбачений спеціальним Законом України - «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено неправомірність та передчасність винесення постанови про накладення штрафу від 03.05.2019 у виконавчому провадженні серія ВП № 58791027. Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування зазначеної постанови.
Статтею 139 КАС України не передбачений розподіл або повернення судового збору у разі відмови у задоволенні вимог позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 254, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Міністерства аграрної політики та продовольства України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.05.2019 у виконавчому провадженні серія ВП № 58791027 відмовити.
Позивач: Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 24, код ЄДРПОУ: 37471967).
Відповідач: Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 13 код ЄДРПОУ: 00015622).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293 - 297 КАС України відповідно, з урахуванням особливостей, передбаченими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Шевченко