Справа180/1465/19
16 вересня 2019 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 09.07.2019 року за № 12019040330000353, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганця Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо технічною освітою, працюючого АТ «МГЗК», неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст.335 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний.
05.06.2019 року, відповідно до ст. 65 Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обовязок і військову службу», представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 , вручив останньому під особистий підпис повістку для його прибуття і відправку з території ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розташований по АДРЕСА_2 , 06.06.2019 о 06:00 год., у складі військової команди № НОМЕР_1 , в Дніпропетровський обласний збірний пункт , в подальшому до місця проходження строкової служби у Збройних силах України.
6.06.2019 о 6:00 год. ОСОБА_3 з метою ухилення від призову на строкову військову службу у Збройні сили України, будучи придатним за станом здоров'я для проходження строкової військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на строкову військову службу, будучи достовірно обізнаним письмово під розписку про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований по АДРЕСА_2 .
Таким чином військовозобов'язаний ОСОБА_3 всупереч вимог ст. 65 Конституції України, Законів України «Про оборону України», «Про військовий обовязок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження строкової військової служби та не маючи правових підстав на відстрочення від призову на строкову військову службу, без поважних причин від призову на строкову військову службу у Збройні сили України ухилився від призову на строкову військову службу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, пояснив, що за станом здоров'я та вірої сповідання підлягає до військової служби, але він хвилюється за власне здоров'я, проживає один з матір'ю, тому умисно ухилився від служби. У вчиненому розкаюється. Фактичні обставини справи не оспорював, просив суд не досліджувати докази, зібрані по справі під час досудового розслідування справи і після роз'яснення положень ч.3 ст.349 КПК України, у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання обвинуваченого і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в ухиленні від призову на строкову військову службу, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст.335 КК України
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання.
Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинений злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості.
ОСОБА_3 неодружений, проживає з матірю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, раніше не судимий.
До обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття. Обставин, що обтяжчують покарання суд не вбачає.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 , 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання за ст.335 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання та призначити йому іспитовий строк на один рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.76 КК України : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку подано не було, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються прокурору, обвинуваченому.
Суддя: ОСОБА_1