Рішення від 12.09.2019 по справі 583/3641/19

Справа№ 583/3641/19

2-а/583/100/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря Шаміладзе В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, у залі суду №5в м. Охтирці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Сумській області Матвієнка Богдана Леонідовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності по ч. 1, ст. 126 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 19.08.2019 року в нічний час у м. Охтирці , Сумської області, на вул. Київській , 115 , його затримали працівники поліції. Затримання було мотивоване тим, що нібито він близько 23:03 год. керував автомобілем не маючи при собі посвідчення водія та поліса обов'язкового страхування. Взагалі того вечора він відпочивав у кафе « Шашличок », а після 23 год. вирішив зателефонувати куму щоб той забрав його та належний йому автомобіль додому. Оскільки телефон знаходився у авто він пішов до нього та сів на переднє пасажирське сидіння. Він взяв телефон, але зателефонувати не встиг, так як в бокові стекла вдарило світло прожекторів. Одночасно до авто підійшов поліцейський та став вимагати надати йому посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності. Він запитав про підстави такої вимоги, оскільки автомобілем не керував і правил дорожнього руху не порушував. Та після цього один із поліцейських вирвав двері з боку водія, а інший застосував відносно нього спеціальний засіб - сльозогінний газ. Після цього він вийшов із авто, але був збитий із ніг ударами поліцейських в область обличчя та по інших частинах тіла. Йому викрутили руки та застосували кайданки. Ще деякий час його били лежачого на землі, та згодом склали постанову, яку вважає незаконною. Оскільки доказів того. що він рухався автомобілем йому не надали, то він відмовився пред'являти поліцейським вищевказані документи.

Процесуальні дії у справі та позиція сторін.

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача.

Копія ухвали про відкриття провадження від 20.08.2019 року з копією позову та доданих матеріалів була отримана відповідачем клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та відзиву відповідач не надав.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КпАП України закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з підпунктами «а» та «ґ» пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 статті 126 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні установлено, що 19.08.2019 року відносно позивача була винесена постанова ЕАВ № 1433701 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ст. 126 ч. 1 КпАП України за те, що він 18.08.2019 о 23.03 год. в м. Охтирка, Сумської області, на вул. Київській, 115, керував транспортним засобом ЗАЗ 11028, державний номерний знак НОМЕР_1 , та не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та посвідчення водія, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР України.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото - i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото - i кiнозйомки, вiдеозапису.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

Частиною 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже в даному випадку відповідачем не доведено, що мало місце зупинення транспортного засобу яке було обумовлено недотриманням водієм (позивачем) вимог ПДР України, що, відповідно, свідчить про безпідставність вимог відповідача щодо пред'явлення для перевірки полісу обов'язкового страхування, тому доводи позивача про неправомірність дій відповідача є обґрунтованими.

Суд також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КпАП України, у зв'язку із відсутністю підстав для витребування у позивача полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та посвідчення водія за недоведеності підстав вважати, що особа порушила Правила дорожнього руху, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.08.2019 року у справі № 200/4653/16-а.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає протиправним притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 126 КпАП України, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху, та наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 72-90, 139, 229, 241-246, 286, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора поліції батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Сумській області Матвієнка Богдана Леонідовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 1433701 від 19.08.2019 р., винесену інспектором поліції батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в Сумській області Матвієнком Богданом Леонідовичем відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КпАП України, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом десяти днів із дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Р.В.Сидоренко

Попередній документ
84205545
Наступний документ
84205547
Інформація про рішення:
№ рішення: 84205546
№ справи: 583/3641/19
Дата рішення: 12.09.2019
Дата публікації: 17.09.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху