27 серпня 2019 року о/об 12 год. 59 хв.Справа № 280/3110/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участі представників:
від позивача - ОСОБА_2
(діє на підставі ордеру серія АР № 1002226)
від відповідача - Муріна В.О.
(діє на підставі довіреності № 572/08-01-49-05 від 27.06.2019)
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2017 року.
Ухвалою судді від 02 липня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позивного провадження без виклику сторін, а перше судове засідання призначено на 25 липня 2019 року.
25 липня 2019 року ухвалою суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27 серпня 2019 року.
Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 27 серпня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позовна заява обґрунтована тим, що з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач припинив свою підприємницьку діяльність і проводити щодо нього перевірки можливо було лише як фізичної особи - платника податків. Вказує, що у випадку визначення податковим повідомленням-рішення №0008861702/0 від 14 квітня 2015 року податкового зобов'язання у сумі 8009,80 грн. позивачу як фізичній особі-підприємцю, податковий орган повинен був здійснити списання безнадійного податкового боргу ще у 2015 році. Відповідно до інформації наданої податковим органом у листі №8789/14/08-01-13- 05-09 від 21 травня 2019 року, зазначений податковий борг списано за рішенням Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області «Про списання (визнання погашеним) безнадійного податкового боргу (банкрута)» №2676-17 від 25 травня 2017 року, тобто аж у 2017 році. У випадку визначення податковим повідомленням-рішення №0008861702/0 від 14 квітня 2015 року податкового зобов'язання у сумі 8009,80 грн. позивачу як фізичній особі - платнику податків, податковий борг, що виник на його підставі не повинен бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Вказує на те, що якщо податкове повідомлення-рішення не було направлено та вручено платнику податку, то відповідно до абзацу 4 пункту 58.3 статті 58 ПК України, якщо його не можливо було вручити через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення- рішення вважається не врученим платнику податку.
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№30869 від 25 липня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що згідно даних КОР ІС «Податковий Блок» по Ленінській ДП1 за кодом бюджетної класифікації 11010500 «податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування» по терміну 26 червня 2015 року виник податковий борг на підставі податкового повідомлення-рішення від 14 квітня 2015 року № 0008861702/0 в розмірі 8009,80 грн. При повторній реєстрації ФОП ОСОБА_1 , в якості фізичної особи - підприємця в Комунарській ДПІ 23 червня 2016 року, на підставі наданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування платник податків перейшов на сплату єдиного податку. Станом на 23 червня 2016 року в Комунарській ДПІ по інтегрованим карткам ФОП ОСОБА_1 податковий борг не обліковувався. Але, 26 грудня 2016 року Ленінською ДПІ до основного місця обліку, тобто до Комунарської ДПІ передано інтегровану картку платника по платежу 11010500 «податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування», де обліковувався податковий борг в сумі 8009,80 грн. Таким чином, у період з 01 липня 2016 року та станом на 31 грудня 2016 року у інтегрованій картці за кодом бюджетної класифікації 11010500 «податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування» на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, наявний податковий борг. Відповідно до підпунту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України 31 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_1 виключено із реєстру платників єдиного податку на підставі наявності податкового боргу протягом двох послідовних кварталів.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Позивач зареєстрований 23 серпня 2016 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 2 103 000 0000 088241, за адресою: АДРЕСА_1.
З 23 серпня 2016 року позивач є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 .
Рішенням Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Відділення у Комунарському районі про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 анульовано реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку на підставі пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд зазначає про наступне.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються нормами глави І розділу ХІV Податкового кодексу України «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» (далі - ПК України).
Як слідує зі змісту спірного рішення підставою для його прийняття стали норми абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 298.1 статті 298 ПК України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
В свою чергу, підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Абзацом 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України передбачено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 статті 294 ПК України).
Приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Разом з цим, реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПК України).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в розрізі приписів пункту 299.2 статті 299 ПК України, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Згідно з абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2. статті 298 ПК України платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Положеннями пункту 299.11. статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права висловив Верховний Суд в постанові від 15 травня 2018 року у справі № 813/676/17.
Розглядаючи справу, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області не проводилась перевірки на підставі якою прийнято рішення №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В рішенні №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку відсутнє посилання на Акт проведеної перевірки як підстава для встановлення наявності податкового боргу.
Отже судом встановлено, що жодної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Спірне рішення №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийняте контролюючим органом на підставі інформації, що міститься в інтегрованій картці платника податку позивача, а не на підставі акта перевірки, як встановлено в пункті 299.11 статті 299 ПК України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, але без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку, а тому позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування Рішення №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а також зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2017 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення №7457/10/208271301 від 31 грудня 2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2017 року.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 вересня 2019 року.
Суддя Д.В. Татаринов